Про долю гірників нічого не було відомо протягом 17 днів. Лише 22 серпня рятувальникам вдалось вийти з в’язнями підземелля на зв’язок. Незважаючи на те, що у копальню регулярно передавали воду, їжу та ліки, настрій у гірників був не найкращий: рятувальники обіцяли підняти їх на поверхню лише наприкінці грудня.

Навколо копальні у Копіапо родичі та близькі заблокованих шахтарів розбили табір, рідних підтримували записками. Влада країни навіть спробувала додати гірникам ложку меду у бочку дьогтю: транслювали для шахтарів футбольний матч Україна-Чилі і навіть приготували святкову вечерю на день незалежності країни.

За долею в'язнів підземелля слідкував цілий світ: новина про те, що гірників піднімуть на поверхню вже у жовтні викликала масові святкування у Чилі. Фінальна частина рятувальної операції тривала близько доби.

Гірників, окрім рідних та друзів, особисто зустрічав Президент Чилі Себастьян Піньєра. Чільник держави зазначив, що порятунок шахтарів коштував державі від 10 до 20 мільйонів доларів.

Минуло небагато часу і на своїй історії екс-в'язні підземелля навіть спробували заробляти. Приміром - своє інтерв’ю оцінили у 5 тис. доларів. Шахтарська заробітна плата у 700 доларів на місяць - для гіннесівських рекордсменів тепер замала. До речі, з усієї бригади гірників лише один вирішив продовжити кар’єру на шахті. Решта - розпочали нове життя.