Якщо це дійсно частина свідомої, спланованої, системної, багатоходової дипломатичної роботи, де прораховано усі варіанти, опрацьовано тактику, погоджено з партнерами стратегію, визначено інструменти і виділено ресурси.

Якщо...

1. Проблеми починаються вже з дотриманням єдиної позиції держави Україна на міжнародній арені. Верховна Рада "не визнає легітимність виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання". Fair enough!

Але відкриваємо вже заяву МЗС – а там дещо інше! МЗС вважає "результати голосування і повноваження 4 депутатів Державної Думи, обраних в окупованому Криму за мажоритарною системою, та 225 парламентаріїв, обраних за пропорційною системою, є нікчемними і нелегітимними, що ставить під сумнів легітимність усієї Державної Думи."

Так що – держава Україна не визнає чи просто ставить під сумнів легітимність російського парламенту? Невже не можна було скоординувати позиції і говорити зі світом одним голосом?

2. Що будемо робити з ОБСЄ? "State Duma elections in the Russian Federation were transparently administered by the Central Election Commission, but challenges to democratic commitments remain. The legal framework can serve as an adequate basis for elections, but the electoral environment was negatively affected by restrictions to fundamental freedoms and political rights.... Election day generally proceeded in an orderly manner, but numerous procedural irregularities were noted during counting. The Central Election Commission (CEC) reacted to the reported irregularities... The improved transparency and trust we have seen in the election administration are important steps, yet legal restrictions on basic rights continue to be a problem....

І найцікавіше! – If Russia is to live up to its democratic commitments, greater space is needed for debate and civic engagement. There was general confidence in the accuracy of voter registration...

Позиція ОБСЄ є ключовою для подальшого невизнання результатів виборів. Я проглянув висновки ОБСЄ, спостерігачі не були присутні в Криму – і все... Насмілюсь спрогнозувати, що з такими висновками найкраще, на що можна сподіватися – це невизнання 4 депутатів, обраних в Криму. І що? На що це вплине?

Не опрацювавши позицію всередині ОБСЄ з ключовими партнерами сподіватись на ефективність даного кроку складно. Хоча можна було.

3. Що далі? Якщо подивитися заяви навіть найбільш дружніх для нас країн, то написані вони у дуже обережній манері – в основному щодо невизнання виборів "на території анексованого Криму", а не цілому російського парламенту. Ніхто зараз іти на загострення відносин з РФ не буде – тим більше, що абсолютно не зрозуміло, які перспективи мінських мантр.

Хоча в принципі поле для гри є і воно цікаве, але якщо робота у цьому напрямі не поєднуватиметься з кроками щодо оновлення порядку денного переговорів по мирному врегулюванню конфлікту з РФ, висунення нових цікавих переговорних ідей і пропозицій, про які я вже багато разів писав, то одне питання повноважень російської делегації проблему не вирішить, та й навряд чи є реалістичним. Принаймні сподіваюсь, що хоч з нашого боку ніхто не виходитиме з парламентських асамблей.

Читайте також: Кільцева дорога – предмет гордості або Як виглядає "танкодром" в Україні