57-річний чоловік приїхав до Таїланду в 1996 році у відрядження для установлення і налагодження лінії з виробництва кисню. Українська фірма, в якій він працював, мала партнерські відношення з бангкокською компанією, яка готувалася в цей час запустити кисневе виробництво.
У квітні 1996 року А.Вдовиченко одержав опіки під час виробничої аварії й змушений був затриматися в Таїланді для лікування. Після цього, за його словами, господар фабрики запропонував йому залишитися працювати за контрактом. Його участь як фахівця була необхідна для безперебійної виробництва.
У 1997 році господар почав сильно затримувати зарплату, а потім і зовсім припинив її платити. Коли Вдовиченко зажадав виплатити йому всю заборгованість із зарплати, господар фабрики обманом вилучив у нього паспорт і погрозами примусив працювати. За словами українського інженера, його постійно охороняли, а господар часто погрожував пістолетом. Йому заборонили зв'язок із зовнішнім світом.
Інженер розповів, що виживав, перш за все, за рахунок дружніх стосунків з бірманськими гастарбайтерами, праця яких використовувалася на фабриці.
Саме один із таких бірманців після завершення контракту передав на прохання Вдовиченка лист до України з інформацією про його місцезнаходження. Працівники консульського відділу Посольства України в Таїланді, погрожуючи власнику фабрики поліцією, звільнили українця.
Зараз Вдовиченко готує судовий позов проти свого тайського рабовласника.