Тому висновки можна робити лише ті, в яких немає жодних сумнівів. А сумнівів у мене немає щодо такого:
1. Не можна робити конституційну реформу ламанням суспільства і політиків через коліно. Будь-який тиск викличе таку ж протидію.
2. Не може Конституція, Основний закон країни, бути заручником переговорного процесу і елементом на торгах. Ні у середині країни, ні за кордоном. Це зумовлюватиме правовий нігілізм, зневагу до Конституції, відчуження суспільства від його ж, суспільства, держави, а отже поступову корозію і розпад цієї держави.
3. Не можна у наелектризованому суспільстві, яке з кожним днем все голосніше запитує чому немає реформ і за що ми стояли на Майдані, не можна у такому суспільстві поводити себе як слон у відомому генделику. Суспільство принаймні заслужило на повагу і потік брехні помножений на корупцію, економічні труднощі та несправедливість можуть підірвати ситуацію дуже швидко. І чи скористається цим псих з гранатою чи московський агент - вже не принципово. Головну відповідальність несуть ті, хто довели ситуацію навколо Конституції і взагалі ситуацію в країні до кипіння.
4. Не можна зараз у цій ситуації далі іти шляхом тиску і ламання усіх незгодних. Президент має зупинити свою попередню тактику і зробити нарешті висновки з своїх безкінечних внутрішньо і зовнішньополітичних помилок. Якщо він і далі продовжуватиме загострювати ситуацію, то гранати можуть з'явитися не лише перед парламентом.
Потрібен національний діалог щодо Конституції та її змін. Потрібні справжні. а не косметичні реформи, потрібно, щоб суспільство повірило в успіх проекту "Україна", а не знову плювалося читаючи новини. Саме це є завданням і відповідальністю президента і влади, якщо вони дійсно думають про країну.
Читайте також: Бійня під Радою: як вулиця реагувала на засідання у сесійній залі