Легким подихом, місцева майстриня пані Леся перетворює звичайні скляні трубки для виготовлення мензурок на чарівні надтонкі кульки. Такі заготовки мовою місцевих склодувів називаються "пульками". За 20 років роботи жінка так наловчилася, що видуває вдень по 150-200 таких "пульок".
"Получаємо таку склотрубочку. Ділимо таку склотрубочку на заготовки. Отакі от штучки називаються заготовками. Тоді з цих заготовок робимо пульки. Усидливість головне, щоби була. Буде усидливість - будете робити кульки", - каже майстер-склодув Леся Ніколаєва.
Аби скло загартувалося і куля вийшла міцною - різниця між температурою в приміщенні і накалом газової горілки повинна бути не меншою за 700 градусів. Дотриматися технології допомагає застаріле, на перший погляд, обладнання. Саме так виготовляли новорічні кулі і понад півстоліття тому, коли фабрика тільки почала працювати.
"З 1949 року технологія виготовлення ялинкових прикрас фактично не змінилася. Ми бачимо, що тут специфічне обладнання. Тобто немає на сьогодення в світі автоматизованого виробництва ялинкових прикрас. Все, будемо говорити, створено на ноу-хау", - каже комерційний директор фабрики ялинкових прикрас Андрій Бондарчук.
Після цього кульки відправляють в цех посріблення. Розчин срібла, аміаку та води наливається всередину - і буквально за лічені секунди купання у гарячій воді - куля починає виблискувати. Те, що розчин наливається всередину робить кулю абсолютно безпечною для контакту зі шкірою. Головне - не розбити. Після цього кульки купають у фарбі - виробники запевняють: вона також не шкідлива.
У цьому цеху - фінальний етап: кулькам надають індивідуальність. Адже саме від художнього розпису залежить чи сподобається іграшка покупцю. У кожний рух пензлика Людмила та її колеги вкладають душу. По-іншому, кажуть майстрині - немає й сенсу.
"Щоб малювати з душею, тоді все виходитиме. Ні у кого немає художньої освіти. Всі колись в школі добре малювали. Ми всі малюємо. Всі. І складні дуже малюнки замовляють нам. Буквально приходять люди, замовники до нас з фотографією - там пейзажі", - каже майстер з розпису ялинкових прикрас Людмила Забіла.
Усі працівники Клавдієвської фабрики ялинкових прикрас пишаються своєю роботою. Кажуть, дешева імпортна пластикова штамповка їм - не конкурент. Адже, їхня продукція є абсолютно безпечною. А головне - що з руками Клавдієвських майстринь не зрівняється жодний найсучасніший конвеєр у світі.