• укр
  • рус
Архів
Курси валют
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Саміт ЄС: Злагода без злагоди

21:55, 17 вересня 731
Саміт ЄС
Саміт ЄС / www.ukrinform.ua

Неформальний саміт глав держав та урядів Євросоюзу, який завершився у минулу п‘ятницю в Братиславі, виявився, певно, найбільш конфліктним за довгі роки. ЄС вирішував, у якому напрямку йому рухатись після «брекситу» - тобто, після виходу Великої Британії із Співтовариства. І, схоже, спільного рішення поки так і не дійшов.

"А мені ніц не до вподоби!"

Братиславський саміт ЄС завершено – й далеко не всі його учасники розділяють оптимізм канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка заявила про те, що він, мовляв, відбувся "у дусі співпраці". Першим про свою незгоду з подібним оптимістичним формулюванням заявив прем‘єр-мінистр Італії Маттео Ренці. Під час своєї власної прес-конференції він повідомив про те, що "не варто робити вигляд, що ми згодні один з одним".

Власне, навіть самою цією прес-конференцією він висловив цю незгоду: річ у тому, що, проти традиції, Анґела Меркель вийшла зустрітися з журналістами не сама, а з президентом Франції Франсуа Олландом – аби зайвий раз підкреслити "європейську єдність", яка панує принаймні між двома чільними країнами Євросоюзу – а от Ренці на питання "третім будеш?" відповів відмовою та виступив перед пресою один.

Я не можу брати участь у спільній прес-конференції, якщо я не згоден з рішеннями з питань економіки та іміграції,
– напряму пояснив він свою позицію.

Десь те ж саме італійський прем‘єр написав у своєму "Твіттері", змальовуючи результати, яких було досягнуто в Братиславі: "Крок уперед, але маленький, дуже маленький. Надто маленький".

За словами Меркель та Олланда, "братиславська агенда" повинна започаткувати більш тісне співробітництво 27 країн Євросоюзу у галузях зовнішньої та внутрішньої безпеки, а також у напрямку збільшення інвестицій в ЄС. Найпізніше, до березня наступного року, коли в Римі відбудеться ювілейний саміт Євросоюзу (60 років тому в італійській столиці були підписані так звані "Римські угоди", з яких, власне, й виріс нинішній ЄС), ця "дорожня карта", як запевняють німецький та французький лідери, повинна принести перші конкретні результати.

Меркель та Олланд

Ренці ж, у свою чергу, поквапив своїх колег-європейців, закликаючи їх проявити трохи більше бажання діяти.

Зустріч в Римі не повинна пройти в такій економічній ситуації і в такій ситуації з африканськими біженцями, яку можна спостерігати наразі,
– підкреслив він.

Слід зазначити, що виступ його не був схожий на звичне дипломатичне "відбуття номеру": він був незвично конкретним і навіть різким. "Італія невдоволена нинішнім форматом, – підкреслив він, – Якщо Німеччина та Франція добре порозумілися між собою – я за них радий. Але ми не зобов‘язані робити вигляд, що ми єдині".

Хто в ліс, а хто по дрова

Нагадаємо, що неформальний саміт, у якому вже не брало участі керівництво Великої Британії, було зібрано, аби країни-учасниці ЄС могли визначитися, як вони будуть діяти після "Брексіта".

Ми всі бажаємо продемонструвати, що європейський проект продовжується, – запевнив всіх хазяїн зустрічі, прем‘єр-мінистр Словаччини Роберт Фіко.

Східноєвропейські країни так званої "Вишеградської четвірки" (Угорщина, Польща, Чехія та Словакія) прийняли навіть спільну декларацію, в якій підкреслили свою прихильність до ідеї загальноєвропейського дома... от тільки до поняття "солідарність" вони раптом додали неочікуваний прикметник: "гнучка".

Цю саму "гнучкість", на їхню думку, слід проявити у питаннях міграційної політики – у тому сенсі, що "вишеградці" рішуче відмовляються підкорюватись загальноєвропейським квотам на розподіл біженців. Зокрема – біженців сирійських. Інакше кажучи – вони їх просто не бажають бачити у себе ні під яким виглядом.

"Двигуном" цього протесту є, без сумніву, прем‘єр-мінистр Угорщини Віктор Орбан. Він також недвозначно заявив, що братиславська зустріч виявилася невдалою.

Вона не мала успіху у тому сенсі, що не вдалось змінити міграційну політику Брюсселя,
– підкреслив він під час власної прес-конференції.

Віктор Орбан

Цікаво, що деякі німецькі провідні газети одразу назвали вимогу "Вишеградської четвірки" про "гнучку солідарність" просто безсоромною. Саме в цьому сенсі, наприклад, висловилась в своїй статті, присвяченій саміту, газета Süddeutsche Zeitung, автор якої заявив, що "те, що чотири східноєвропейські країни запропонували в Братиславі щодо обходження з біженцями, повинно розповсюджуватись і на виплати, які вони отримують з Брюсселю".

"Так само, як і всі інші праві популісти, він (Орбан – прим. ред.) не хоче прямо назвати, що насправді ховаєься за його словами, – критикує SZ угорського прем‘єра, – Він бажає не просто зміцнити зовнішні кордони ЄС. Він волів би їх закрити зовсім. Ніхто не повинен більш просочитися через них без прямого дозволу – десь так Орбан собі це, вочевидь, уявляє. А з ним – і інші керівники "вишеградських" країн та урядів".

Слід зазначити, що деяка частина правди в словах німецького оглядача є. Зрештою, Віктор Орбан на даний час з головою занурився у передвиборчу боротьбу і "проблема біженців", яка так різко вдарила по Угорщині, виявилась для нього справжньою манною з неба: він позиціонує себе, як стійкий охоронець Європи та власної країни, який не пускає до Угорщини орди чужинців.

Він й насправді чимало виграє, смикаючи угорців за нитки їхнього переляку перед біженцями – переляку, який до того ж поділяють багато жителів європейських країн. Так звані "стурбовані громадяни", власне, визначають зараз політичні барометри половини Європи. А ще – політичний барометр братиславського саміта.

Для Євросоюза ж Хартія прав людини, яку було прийнято ООН, є таким же обов‘язковим документом, як і Женевська конвенція про біженців – та, яка зобов‘язує допомагати. Це одна з тих самих основ Євросоюза, на яких він базується. Для Орбана ж ці документи є, у найліпшому випадку, "гнучко обов‘язковими": "У Співдружності продовжують вести все ту ж наївну міграційну політику самознищення". Тож в Братиславі, за великим рахунком, розмовляли більш про розподіл біженців, аніж про захист кордонів.

Читайте також: Сирійські повстанці – зраджені та продані?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua

Вибір редакції

СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук