Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Шик & шок е-декларацій та муки вибору голландського прем’єра

12:02, 4 листопада 2016 894 Читать новость на русском
 Gazeta Wyborcza згадала про вбивство журналіста Шеремета
Gazeta Wyborcza згадала про вбивство журналіста Шеремета / 24 канал

Як висвітлювали події в Україні іноземні ЗМІ з 29 жовтня по 4 листопада.

Чи варто продовжувати фінансову підтримку України у світлі даних про статки наших чиновників? Як вчинять Нідерланди із результатами квітневого референдуму, що виявив негативне ставлення громадян цієї держави до перспектив асоціації України та ЄС? Чи розслідується вбивство журналіста Павла Шеремета? На ці та інші теми міркували закордонні видання, обертаючи погляд в бік України.

Корупція як остаточний підрив довіри

Однією з провідних "українських" тем першого тижня листопада в іноземних ЗМІ була рефлексія на оприлюднені в Україні декларації чиновників.

"Антикорупційна реформа в Україні, яка зобов'язала чиновників задекларувати свої статки онлайн, показала величезну різницю між багатством політиків і тих, кого вони представляють. Одні задекларували мільйони доларів готівкою. Інші – особистий автопарк дорогих автомобілів, колекцію швейцарських годинників і діамантів, а також великі ділянки землі. Ці одкровення можуть ще більше підірвати довіру до влади в українців, середня зарплата яких становить 200 доларів на місяць", – зазначило агенство Reuters.

Колосальна прірва між доходами та способом життя пересічних українців була тим першим моментом, який сильно шокував закордонну пресу. У західному світі, де певна річ, не бракує власних мільйонерів, державні службовці все ж виглядають значно скромнішими за українських колег. А якщо говорити про офіційні статки чиновників, то зарплата парламентаря на Заході ненабагато вища за середню статистичну. В цілому в європейських країнах вона прив'язана до середньої зарплати з коефіцієнтом від 1,2 (Іспанія, Мальта) до 5,3 (Італія). Цікаво, що відразу після виборів 2014 року Україна вписувалася у загальноєвропейський тренд. Коли наша середня зарплата дорівнювала 5230 грн. на місяць, а депутатська – 6380, коефіцієнт становив 1,2 і відповідав аналогічному показнику в Іспанії. Однак зараз навіть офіційні статки українських держслужбовців "пішли у відрив", що ж стосується неофіційних, то про них годі й говорити.

Однак, це не єдина річ, котра змушує замислитися.

Спостерігачі відзначають, що коли глава Національного банку тримає свої заощадження в доларах, він навряд чи може запевнити населення у наявності перспективи гривні, національної валюти України, – зазначає британське видання The Guardian.

При цьому, однак, The Guardian цитує екс-генсека НАТО Андерса Расмуссена, котрий зазначив, що "Україна зробила вирішальний крок, щоб порвати з корупцією і забезпечити чисте та ефективне державне управління. Електронні декларації мають першорядне значення, і вся Європа повинна звернути на це увагу та привітати цей важливий крок".


BBC проілюструвало матеріал кількома фото. На одному з них – розкошування колишнього президента України Віктора Януковича

Де в чому із The Guardian погоджується й BBC, зазначаючи, що "електронна декларація в Україні розглядається як важливий крок у боротьбі з корупцією, яка є однією з основних проблем для іноземних інвесторів".


На іншому знімку BBC – українські безхатченки. Відчуйте, так би мовити, контраст

Водночас із цим видання дає зрозуміти, що дуже сильно сумнівається у щирості такої боротьби, оскільки "The online declarations are likely to please Ukraine's backers in Washington and Western Europe" ("електронні декларації подібні на загравання перед покровителями України у Вашингтоні та Західній Європі"). Дістається на горіхи у цитованій статті і гаранту української Конституції, котрого BBC називає 'Chocolate King' Poroshenko – він, додають автори, заробив своє багатство на шоколадному бізнесі.

Втім, українцям це добре відомо й так. А от наші партнери з Заходу, схоже, не перестають дивуватися.

Президент України Петро Порошенко, який керував успішним шоколадним бізнесом, перш ніж він був обраний президентом у 2014 році, подав свою декларацію перед самим закінчення терміну, оприлюднивши 26,3 млн. доларів, які зберігаються на банківських рахунках, та права на 104 компанії та благодійні фонди. Порошенко пообіцяв продати свої шоколадні фабрики, коли він був обраний, але він не зробив цього, – пише The Washington Post з посиланням на Associated Press.

У цьому контексті просто не можливо не згадати – бодай кількома рядками – іншу статтю The Washington Post – надруковану в травні цього року. Свого часу вона мала великий резонанс, який, втім, чомусь так і не торкнувся вух можновладців України. У цій статті, написаній експертом з політичних ризиків в країнах, які розвиваються, Нейлом Абрамсом та професором політології Каліфорнійського університету Стівеном Фішем, говориться про безцільність економічної підтримки нинішньої української влади.

"За останні 25 років західні донори влили мільярди доларів в посткомуністичну Україну, ставлячи перед собою дві головні цілі: допомогти країні створити міцну ринкову економіку і закласти фундамент правової держави. Однак, західні гроші лише допомогли українським елітам не працювати над реформуванням своєї країни, а далі продовжувати грабувати її (…). Грабіж державних компаній олігархами і чиновниками, серед яких особи, наближені до президента і колишнього прем'єр-міністра, триває. Податкове і митне шахрайство разом з різними субсидіями дуже довго збагачують потужних можновладців і тим самим руйнують державний прогрес", – пишуть Абрамс та Фіш. На жаль, немає сумнівів, що саме така оцінка, підкріплена останніми фінансовими викриттями, й формуватиме порядок денний у ставленні західної еліти до України.

Рютте у пошуках компромісу

Другою, не менш важливою темою, котра домінувала у європейських та американських ЗМІ протягом поточного тижня, була проблема імплементації сумновідомого нідерландського референдуму. Плебісцит, що носив консультативний характер, відбувся в квітні цього року – за результатами опитування громадської думки Нідерланди фактично закрили перед Україною двері до ЄС. Однак прем’єр-міністр цієї країни Марк Рютте, котрий є нашим безумовним симпатиком, шукав можливість узгодити думку 61% голландців (котрі голосували проти українських європерспектив) з ухваленням найбільш оптимального та політично виваженого рішення.

У протилежному ж випадку, переконаний Рютте, "Україна спровокує нову фазу нестабільності у Європі. Саме тому є потреба виступити єдиним фронтом проти Росії, чия зовнішня політика створює напруження на кордонах Європи, а також в Криму та у Сирії", – цитує політика французька Le Monde.

На роздуми та коливання Марка Рютте вказало й американське видання The New York Times. Попри всю гіркоту такого кроку, Рютте зазначив, що йому таки, мабуть, доведеться представити законопроект, який скасовує підтримку політичного партнерства з Україною, зазначалося у статті The New York Times на початку тижня.

Чимало уваги приділило даній проблематиці й голландський Інтернет-сайт De Volkskrant, що видав статтю під промовистою назвою "Referendumwet zet ons op spoor naar bananenrepubliek" ("Референдум приведе нас до стану бананової республіки"). Видання повідомило про те, що "уряд не досяг успіху в спробах зібрати достатню підтримку для ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Багато залучених у процес політиків очікують, що уряд незабаром передасть свою відмову. У цьому випадку угода буде знята з порядку денного".


Рютте думав-думав і надумав, як поєднати відмову Нідерландів від Асоціації з Україною із наміром зберегти наш євроінтеграційний поступ

У підсумку ж, однак, Рютте взяв додатковий час для того, що представити свої висновки та пропозиції з даного питання. Очікується, що вони будуть оприлюднені в грудні поточного року. Тим часом стало відомо про те, що уряд Нідерландів може погодитися ратифікувати угоду про асоціацію між Україною та ЄС, але за однієї умови – в договорі має бути прописано, що асоціація не є першим кроком до членства в Євросоюзі. Про це пише польська Gazeta Wyborcza. Видання зазначає, що автором поправки є голландський прем'єр. Він пропонує додати "до тексту угоди уточнюючу декларацію", яка серед іншого, обмежить ЄС у наданні Україні військової та додаткової фінансової допомоги.

Тяжко сказати наразі, чи підпадає дана пропозиція Рютте під визначення "краще так, аніж нічого". Тим паче, що остаточно слово у питанні "голландської поправки" залишається за Євросоюзом. В кожному разі, винуватити у ситуації, що склалася, слід не Нідерланди та ЄС, а українську владну верхівку, котра у випадку з е-декларуванням показала себе із найгіршої сторони.

Завершуючи огляд ЗМІ, додамо, що вище згадана Gazeta Wyborcza приділила увагу ще одному питанню – в іншій своїй публікації видання згадало нерозкрите вбивство журналіста Павла Шеремета.


Нагадування про Павла Шеремета від Gazeta Wyborcza

Він був не просто вбитий. Він був страчений такий чином, аби це міг побачити весь Київ та весь світ. І поляки, і росіяни знають, який значний вплив на перебіг державних справ можуть мати емігранти. Демонстративна смерть Шеремета виглядає як попередження з Росії, адресоване тим, хто її покинув, – пише газета.

Читайте також: Емоції та юридичні наслідки оприлюднення електронного декларування: коротко про важливе

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук