Угода про асоціацію з Європейським Союзом України має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Після підписання Україна та ЄС мають перейти до політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода фактично дасть шанс Україні згодом стати членом ЄС.

Відносини між Україною та ЄС розпочалися ще у 1991 році, коли міністр закордонних справ головуючих в ЄС Нідерландів, від імені ЄС офіційно визнав незалежність України. Після цього були довгі відносини, саміти, угоди. Повна хронологія відносин України і ЄС до 2007 року дивіться тут.

Готуватися до підписання почали у 2007 році

Переговори щодо підписання Угоди про асоціацію розпочалися ще 5 березня 2007 року, коли Президентом України був Віктор Ющенко. Щоцікаво, Прем’єром у цей час був Віктор Янукович.

Президент України Віктор Ющенко і прем`єр-міністр Віктор Янукович (2007 рік)

Продовжив курс на євроінтеграцію Віктор Янукович, ставши президентом у 2010 році. Але ще під час його інавгурації були міфічні знаки, які можливо попереджали про кінець його політичної кар’єри.

Загалом за 2007-2012 роки було проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А також 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі.

Переговори щодо нового базового договору на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво розпочато 5 березня 2007. Спочатку ЄС наполягав на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною-сусідом.

9 вересня 2008 у Парижі під час Саміту Україна — ЄС прийняли компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію і домовилися укласти її в 2009 році. Проте питання про можливе приєднання до ЄС сторони не піднімали.

Жозе Мануель Баррозу і Ніколя Саркозі вітають Віктора Ющенка (Єлисейський палац, Париж, 9 вересня 2008 року)

24 листопада 2009 року набув чинності "Порядок денний асоціації Україна — ЄС", на заміну плану дій між Україною та ЄС (2005–2008, подовжений на один рік до 2009).

Янукович спочатку вів політику євроінтеграції

У 2010 перемогу на виборах президента здобув Віктор Янукович. Він отримав - 48,95% голосів виборців, його конкурентка Юлія Тимошенко (яку він потім засадив до тюрми) - 45,47%.

Хоча Партію регіонів, лідером якої був Віктор Янукович, пов’язують з проросійськими поглядами, все ж аж до осені 2013 року вони вели проєвропейську політику і готували законодавство України до підписання Угоди з ЄС. За словами Януковича, Партія регіонів ще на початку свого заснування була прихильницею шляху до Євросоюзу.

11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

19 грудня 2011 р., у м. Київ під час П'ятнадцятого Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію.

30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду (зі сторони України підписував Павло Клімкін).

Текст Угоди про Асоціацію Україна — ЄС українською мовою опублікований 20 червня 2013 на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції ВРУ. У серпні текст Угоди оприлюднили на Урядовому порталі. Після цього текст переклали 24-ма офіційними мовами ЄС.

Янукович передумав

28 листопада 2013 року Угоду мали підписати на XVII саміті. Однак 21 листопада уряд несподівано призупинив підготовку до підписання документу, цим самим підписавши собі вирок та змінивши долю України на десятиліття.

Призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку, і дію рішення Кабінету міністрів України від 18 вересня 2013 р."Про підготовку до підписання проекту Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та його державами-членами , з іншого боку

У цей же вечір, незважаючи на зливу та холод, на Майдані Незалежності зібралися тисячі людей. З цього вечора розпочалася українська революція гідності, "зима, що нас змінила".

Перші 3 місяці боротьби

21 листопада у Києві на Майдані Незалежності та на площах різних міст України зібралися люди на підтримку євроінтеграційного шляху України. Саме тоді уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Ще 21 листопада люди пішли під Адміністрацію Президента на Банковій, яку охороняв "Беркут". Тоді ж на Майдан приїхали політики, хоча свій мітинг вони планували на 24 листопада.

Вже 22 листопада окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позов КМДА про обмеження акції протесту на Майдані Незалежності. Тоді активісти перебралися на Європейську площу. Однак потім наметове містечко розташовувалося на Майдані Незалежності і охоронялося численними барикадами.

У цей же день почалися й перші сутички. Сутички сталися між беркутівцями, "тітушками" та учасниками Євромайдану. Спецпідрозділ міліції "Беркут" застосував сльозогінний газ проти учасників мітингу за європейську інтеграцію.

Близько 4 ночі 30 листопада на Майдані Незалежності з'явилися сотні співробітників спецпідрозділу "Беркут", які оточили активістів Євромайдану.

Тоді "Беркут" бив усіх студентів, жінок, журналістів. Багатьох затримали, чимало отримали серйозні травми, були й зниклі.

Представники тодішньої влади пояснили нічне жахіття розчисткою Майдану Незажності для встановлення новорічної ялинки, яку потім активісти переіменували у "йолку". Каркас прикрасили прапорами і плакатами.

А 1 грудня на мітинг у Києві вийшло півмільйона осіб. Після мітингу активісти пішли захоплювати адміністративні будівлі. Деякі з них активістам вдалося захопити. А під АП приїхали активісти, яких вважають прокаторами, на тракторі, який забрали у комунальників. Технікою вони намагалися наїхати на "Беркут", був і сльозогінний газ і фаєри... Після цього правоохоронцям дали команду розігнати мітингувальників, і вони з нову з особливою люттю лупцювали усіх, хто попадав під руку. А потім побитих намагалися ще й винними зробити.

Нове пожвавлення почалося 8 грудня, коли частина активістів зруйнувала пам’ятник Володимиру Леніну. Подія викликала суперечливі думки у суспільства. На сцену на Майдані Незалежності одразу після повалення принесли частинку монумента Володимира Леніну.

Народний депутат фракції ВО "Батьківщина" Андрій Шевченко запевняє, що повалення пам’ятника Леніну - це ініціатива людей. Дії не були санкціоновані Євромайданом.

Лідер УДАРу Віталій Кличко запевняє, що опозиція не ухвалювала жодного рішення щодо пам’ятника Леніна, який був повалений у Києві невідомими особами. Нардепи-свободівці не засуджують повалення пам’ятника Леніна.

На третю неділю Євромайдану до столиці з’їхалося за різними даними від 50 тисяч активістів (за підрахунками МВС) до мільйона (за підрахунками опозиції). Крім того, активісти почали активно зміцнювати барикади. І тримали кілька в облозі Васильків. Однак 9 грудня військові таки прорвали блокаду і вирушили до Києва. Почалася нова паніка, активісти готувалися до штурму. І не дарма. бо в урядовому кварталі таки почався штурм. У ту ніч правоохоронці розібрали майже усі барикади і наметове містечко. Діяли обережніше, ніж у ніч на 30 листопада, але все ж брутально.

Після цих подій в Україну прибула верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, яка засудила поведінку української влади.

А вночі 11 грудня міліція продовжувала зачистку Майдану. Знову були розбиті голови, сльозогінний газ, паніка і страх. Після цих подій активістів почало лише більшати. Люди їхали з різних куточків України. А нові барикади просто росли на очах.

Далі на Майдані був виступ гурту "Океан Ельзи" у старому складі. Святкування Різдва.

А потім були скандальні закони 16 січня, які переросли у бої на Грушевського. Нагадаємо, "драконівські закони" передбачали, зокрема, посилення відповідальності за наклеп, порушення під час масових акцій та заочне кримінальне провадження.

Через скандальні закони повну мобілізацію на Майдані у Києві оголосили більше 100 громадських організацій.

18 січня люди пішли під Верховну Раду, але їх зупинили на вулиці Грушевського. Тут кілька днів тривали запеклі бої, які завершилися смертями активістів.

У боротьбі за свої права загинуло щонайменше п’ятеро людей. Особи трьох загиблих вже встановили.

Крім того, були викрадені і катовані активісти. Серед них лідер Автомайдану Дмитро Булатов.

"Драконівські закони" такі відмінили, також у відставку пішов глава уряду Микола Азаров.

Пізніше нардепи проголосували за закон про амністію. 14 лютого Генеральний прокурор України Віктор Пшонка запевнив, що всі особи, заарештовані під час акцій протестів, звільнені. Справи проти них, за словами глави ГПУ закриють протягом місяця, якщо активісти виконають умови.

Активісти пішли на поступки і звільними адміністративні будівлі, частково розібрали барикади, також у ряді міст активісти покинули ОДА.

У неділю на віче активісти оголосили "мирний наступ" з вимогою від влади виконати їхні вимоги.

У вівторок силовики не пустили колону протестувальників до Верховної Ради. Через що розпочалися криваві бої. Силовики та активісти використовують вогнепальну зброю.

Як сказав координатор медичної служби Майдану Олег Мусій, під час лише сутичок у Києві того дня загинуло від 70 до 100 осіб.

Нардепи у Верховній Раді проголосували за проект Постанови про засудження застосування насильства, що призвело до загибель мирних громадян України. Лідери опозиції пішли на зустріч з Віктором Януковичем.

Масові розстріли людей з дерев'яними щитами

Однією із найстрашніших сторінок в історії України став розстріл людей на Майдані. Тоді активістів Євромайдану кілька днів по-звірячому вбивали снайпери.

Масові вбивства українців відбувалися з 18 по 20 лютого.
Чимало активістів згоріли у Будинку профспілок.

Всього за офіційними даними за час протистоянь загинуло 96 осіб, неофіційно говорять про понад сотню. Зараз родинам загиблих виплачують компенсації, шукають винних.

Янукович втік, країну очолила опозиція

21 лютого відбулися тривалі переговори в Адміністрації Президента.

У цей день Янукович ініціював дострокові вибори глави держави і повернення до Конституції 2004-го року. Але було вже запізно, люди хотіли негайної зміни влади.

А вже увечері 21 лютого Янукович і частина його кривавої компанії покинули Київ. Говорилося про те, що вони полетіли у Харків, де мало відбутися засідання Партії регіонів, однак на ньому Януковича не було. Згодом казали, що Президент переховується в Криму. Зрештою свої заяви, оголошений у розшук Янукович, передав з Ростову-на-Дону.

Тоді владу у свої руки взяла Верховна Рада. 22 лютого у парламенті 325 народних депутатів проголосували за постанову "Про організаційні питання, пов'язані з введенням в дію акта про відновлення дії Конституції України 2004 року". Тоді ж проголосували за відставку Віктора Януковича, який називає себе єдино легітимним.

Зрештою, головою Верховної Ради, в.о. Президента став Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк очолив Кабмін.

Також вийшла на волю опонентка Януковича Юлія Тимошенко.

Радість соратника Тимошенко Яценюка країна запам’ятає надовго.

Разом з тим Україна дізналася про збочення Януковича та його найближчого оточення.

Президент любив цукерки та машинки. При обшуку Межигір’я з’ясувалися й інші "дитячі пристрасті" Януковича.

Наприклад диво-корабель, який вражає своїм несмаком.

Золотий батон, призначення якого взагалі важко уявити.

І цілий автопарк різноманітних автомобілів і мотоциклів.

Звинувачують Януковича й у двоєженстві. Офіційно Віктор Янукович досі одружений з Людмилою Янукович, яка усі роки його президентства проживала у Донецьку окремо від чоловіка.

Останні роки у Межигір’ї Янукович нібито жив із цивільною дружиною Любою Полєжай і її донькою.

Як повідомляють ЗМІ, пара познайомилася 12 років тому. Люба працювала в Януковича офіціанткою.

Раніше у коханки Януковича записували молоду і привабливу журналістку Олену Березовску. Судячи з того, що дівчина жила на широку ногу, і зв’язки з владою вона цілком могла мати.

Україна повернулася на шлях євроінтеграції

Тимчасова влада повернулася до шляху підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

На початку березня Кабінет міністрів відновив роботу над Угодою про асоціацію з Євросоюзом.

І вже 21 березня 2014 року у Брюсселі відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

З української сторони Угоду підписав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, з боку Євросоюзу — президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу і голови всіх держав, що входять у ЄС. Підписано лише ті частини Угоди, які стосуються політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

Порошенко твердо заявив, що підпише Угоду

Новообраний Президент України Петро Порошенко запевнив, що Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС. До слова, над Угодою Порошенко почав працювати ще в уряді Миколи Азарова.

Я з першої хвилини свого президентства готовий підписати. Думаю, що 27 (червня) її підпишемо

7 червня вранці Петро Порошенко склав присягу Президента України. Порошенко прийняв присягу на Конституції і Пересопницькому Євангелії 16 століття. Після цього почалася його активна політична діяльність, зокрема підготовка до підписання угоди з ЄС.

Північний сусід України РФ не може змиритися з демократичним вибором України. Експерти припускають, що й анексія Криму, і дестабілізація ситуації на сході України пов’язані з намаганням Росії завадити Україні підписати Угоду з ЄС. Хоча офіційно Кремль цього не визнає.

Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу повідомив, що Україна, Росія та ЄС проведуть консультації щодо асоціації 11 липня.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, Україна готова розвіяти побоювання Росії щодо підписання економічної частини Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом під час технічних консультацій.

Україна готова провести публічні технічні консультації з імплементації угоди. Нехай нам росіяни скажуть, у чому є ризики для них

Час Х - вже завтра

Сьогодні у Брюсселі стартував дводенний саміт ЄС. Одне з головних питань зустрічі - можливість введення нових санкції проти Росії, яка дестабілізує ситуацію в Україні.

У другий день зустрічі – 27 червня – Президент України Петро Порошенко планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Договір дозволить запустити механізм зони вільної торгівлі між Україною і державами Євросоюзу.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що вже у п'ятницю Україна стане повноправним асоційованим членом Євросоюзу.

Відбудеться те, це за що ми наполегливо боролися протягом багатьох років

Що ж, залишається дочекатися підписання Угоди з ЄС.