На думку автора публікації Шона Гордона, Сирія має для Кремля більше значення, ніж для будь-кого іншого.

"Росія не може допустити нічого, що здатне понизити її статус в Сирії та регіоні", – коментує для видання Майкл Белл, колишній посол Канади в Йорданії та Ізраїлі, а нині професор політології в університеті Віндзора.

Отже, чому ж ця країна така дорога для глави Кремля?

По-перше, через внутрішню політику Росії.

Економіка РФ сильно постраждала в результаті падіння світових цін на нафту. Зараз всередині країни знову набирають розмаху протестні рухи, тому демонстрація військової потужності може в певній мірі заспокоїти незадоволене населення, в чому Путін переконався під час своїх кампаній в Україні та в інших країнах, йдеться у статті.

Очевидно, що та роль активіста, яку Путін грає на Близькому Сході, приносить йому користь на внутрішньополітичній арені,
– говорить Белл.

По-друге, через силову політику на Близькому Сході.

Це дуже складний регіон світу, а Сирія є найскладнішою країною цього регіону: там проживає безліч різних племен і релігійних груп. Наразі, як зазначається, Росія є головною рушійною силою в регіоні. Однак її вплив не вічний.

"Навіть якщо США відреагували надмірно емоційно, це не применшує наслідки того, що сталося, – каже Белл. – Це змусить інші країни подолати бажання не втручатися".

Читайте також: Сирійці оговтуються від хімічної атаки – шокуючі кадри

По-третє, географія Сирії має велике значення.

Військова база в портовому місті Тартус, створена в період холодної війни, забезпечує Росію виходом в Середземне море, що вкрай важливо як для торгівлі, так і з військової точки зору. Також недалеко від сирійського міста Латакія у Росії є військово-повітряна база, яку в 2015 році збудували практично з нуля і на якій зараз перебуває близько тисячі російських військових.

По-четверте і насамкінець – через важливість природного газу, адже трубопроводи теж є вагомим фактором в Сирії.

З огляду на те, що за шість років громадянської війни від економіки Сирії вже нічого не залишилося, видобуток енергоресурсів здається вельми привабливим варіантом для тих, хто хоче відновити країну. Два тижні тому, як зазначається, Росія та Іран провели переговори на високому рівні щодо зміцнення зв'язків у галузі енергетики.

У політичному та економічному сенсі Росія зацікавлена в тому, щоб підтримувати статус-кво, тобто режим її союзника Асада.

Росія підтримує не стільки родину пана Асада, скільки такий тип режиму, – зауважує Майкл Белл. – Росія не може допустити падіння цього режиму, але вона також не хоче вступати в конфронтацію з американцями.

Читайте також: Кінець дружби Трампа і Путіна – ризик для всього світу, – Gazeta Wyborcza