Непередбачуваність є однією з "фірмових фішок" Дональда Трампа: він полюбляє, коли його вважають саме таким; він плекає свою непередбачуваність так само, як свій мікроблог у Твіттері чи свою чудернацьку зачіску. Його зовнішньополітичним взірцем є Річард Ніксон, якого Трамп в одному з інтерв'ю у травні 2016 року назвав "захопливою постаттю", пише у статті для сайту "24" експерт із міжнародних питань Борис Немировський.
Читайте також: Агресивна риторика США та КНДР лякає: експерти оцінили можливість початку ядерної війни
Автор матеріалу зауважує, що саме Річард Ніксон, 37-ий президент США, в американській історії повоєнних часів демонстрував подібну рису найяскравіше. Немировський також вказує, що Ніксон мав із Мао Цзедуном, колишнім лідером КНР, схожу тактику поведінки.
"Піддати супротивника раптовій "перевірці на правдивість", зненацька натиснути на нього, але при цьому залишатися готовим до мирного виходу із ситуації – цим мистецтвом вишукано володіли обидва – і Ніксон, і Мао. Можливо, ще й тому, що обидва не вельми дотримувались "нормальних" прав та законів", – йдеться у статті.
Взагалі, ситуація з Трампом та Кім Чен Ином нині є дуже схожою на ситуацію з Ніксоном та Мао. У 2016 році Трамп заявляв в інтерв'ю газеті Washington Post: "Мохаммед Алі піднімався на ринг, базікав та базікав, щось волав про жирних ведмедів і таке інше. А потім він перемагав. Повага приходить лише з перемогою". Саме так поводиться завжди й сам Трамп: він волає, сипле погрозами та образливими словами... а потім перемагає супротивника. Принаймні, саме так вийшло восени на президентських перегонах у США,
– вважає експерт.
Детальніше читайте у публікації: Ядерна перепалка між США та КНДР: хто злякається першим?