Об’єктом суперечки стали майже знищені "Волиньрибгоспом" ставки у селі Несвіч. Тепер на них претендує ДП "Укрриба" і Федерація риболовного спорту Волині.

"Укрриба" хоче взяти в постійне користування водойми і віддати їх місцевому приватному підприємцю Юрію Чилію, який під "пильним оком" державного підприємства буде займатися промисловим рибництвом.

Федерація риболовного спорту має інвестора-львів’янина Романа Івасишина, який є членом цієї громадської організації та готовий вкласти 100 тисяч доларів в розбудову інфраструктури ставка Несвіч Головний. У рибалок спортивний інтерес: турніри зі спортивної рибної ловлі міжнародного масштабу, тренувальна база для українських спортсменів, змагання серед дітей та інвалідів. Комерсанту треба тільки одне – гроші.

Зауважимо, що 2003 року рішенням облради на території згадуваного водного каскаду створено два орнітологічні заказники – "Лобаниха" та "Чаруків". Згідно з діючими законами, розводити тут рибу для промисловості – зась. "Закон про Аквакультуру", прийнятий у 2013 році прямо це забороняє. Однак цього року обласна влада, вочевидь, пожалкувала про зроблене попередниками. Адже за зверненням в тому числі сільського голови села Несвіч Валерія Грабаровського голова ОДА Володимир Гунчик доручив створити робочу групу, що розгляне можливість скасування природно-заповідного фонду на цих ставках.

"Заказник не скасовуватимуть", – тим часом переконує голова цієї комісії Сергій Кошарук. Але можливості надати в оренду Федерації риболовного спорту землі заказника теж нема, – переконують в Держкомземі (один зі ставків комплексу знаходиться за межами села, тому саме це відомство тримає його на балансі). Кивають на Кабмін. Уряд, нібито, винен у тому, що не проводиться нормативно-грошова оцінка земель.

А далі трохи сухих цифр. Якщо ставки належатимуть ДП "Укрриба", то за користування ними до бюджету сплачуватимуть 1% відсоток від вартості об’єкта. Якщо їх візьме в оренду Федерація риболовів, то – від 3 до 10 %. "Укрриба" матиме право користуватись ставками довічно, а її опоненти періодично проситимуть дозволу продовжити термін оренди у сільській раді.

Ця історія – яскравий приклад того, як суперечності в українському законодавстві і безгосподарність стають на заваді раціональному використанню ресурсів і наповненню місцевих бюджетів коштом інвестора.

Читайте також: Давайте поставимо у Москві пам'ятник Нємцову!