Нема реформ – нема траншу

Україна відновила співпрацю з МВФ у 2014 році після анексії Криму та окупації Росією частини Донбасу. Ці фактори призвели до економічної кризи в Україні та виникнення проблем з бюджетними платежами, а також різкого зниження золотовалютних резервів. Як зазначає екс-міністр економіки Володимир Лановий, МВФ приходить на допомогу, коли країні не вистачає грошей для міжнародних розрахунків або повернення боргів, є критичний імпорт, як у нас ситуація з російським газом. Загалом – коли немає валюти, щоб підтримати міжнародну торгівлю.

Перший транш на 5 мільярдів доларів Україна отримала 13 березня 2015 року, другий на 1,7 мільярда – 4 серпня 2015 року. Однак потім МВФ постійно відкладав наступні. Головна причина – недостатній рівень реформ в Україні. У Фонді, серед іншого, вимагали від Києва досить непопулярних кроків – пенсійної реформи, підвищення тарифів на газ для населення і створення ринку землі.


МВФ не вперше відкладає надання кредиту. Головна причина Україна не виконує умов

Рішення про надання одного мільярда також кілька разів переглядалося. Гроші мали надійти ще наприкінці 2016 року, і сума була іншою – 1,7 мільярда доларів. Зрештою, її зменшили до одного мільярда через невиконання Україною всіх умов.

Українська влада і керівництво НБУ запевнили, що вже цей транш точно надійде Україні. Але у Фонді заявили, що плани змінилися.

Перегляд макроекономічних показників і економічна блокада Донбасу

МВФ відклав транш через те, що хоче перевірити макроекономічні показники. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. У Мінфіні уточнили, що перенесення термінів "викликане виключно потребою в уточненні розрахунків" щодо економічних наслідків офіційної блокади ОРДЛО.

Президент Петро Порошенко гнівно заявив, що відкладення надання Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду стало наслідком блокади торгівлі з окупантами. За його словами, 1 мільярд доларів "конче потрібні для подальшого поповнення золотовалютних резервів, для утримання стабільності національної грошової одиниці, для дуже потужного сигналу інвесторам".

Як говорить Володимир Лановий, в МВФ справді могли вирішити провести серйозний аналіз показників через зміну структури української економіки.

МВФ хоче перерахувати показники. Вони спираються на зміни, що ВВП зросте не на 2%, а на 0,5% або на 1%. І що курс буде не 27-28 гривні за долар, а 30-33. Що буде зростання доходів до бюджету на 6-7 мільярдів гривень, а дефіцит відповідно зменшиться. Вони хочуть просто бути впевненими, що кредит в таких обсягах на підтримку валюти або бюджету дійсно потрібен,
– зазначає Лановий.

Однак економічна блокада Донбасу, рішення про яку зрештою ухвалила РНБО, як вважає екс-міністр, дійсно зіграла свою роль. Тому що, за його словами, одна з ключових причин відкладення кредитного траншу МВФ – питання валюти. Зокрема, це стосується металургійних підприємств на окупованій території, які експортно орієнтовані. Призупинення їхньої діяльності не значить, що це вплине на наш валютний баланс. Але ці підприємства негласно платили податок бандоформуванням. Тому в МВФ вирішили розібратися.

"Ми знаємо, скільки у нас приховується. Підприємства Рината Ахметова – компанії "Метінвест" і ДТЕК – гривню, можливо, платять на Донбасі, а валюту конвертують. А повернення ПДВ цим підприємствам здійснює Київ. Тобто з Держбюджету йде повернення цим заводам ПДВ – на окуповані території", – наголошує експерт.

При цьому економічний експерт Андрій Новак вважає, що на рішення МВФ могла вплинути і внутрішньополітична ситуація в Україні, конфлікти у владі. Перш за все – арешт глави ДФС Романа Насірова. Потім ситуація з призначенням аудитора Антикорупційного бюро, а також коливання в коаліції, з якої майже кожного сесійного тижня виходять депутати.

В квітні повинен відбутися річний звіт уряду Володимира Гройсмана, в результаті чого роботу Кабміну можуть визнати незадовільною. Це може стати підставою для відставки. МВФ хоче розуміти, кому дає гроші. Тому відкласти надання кредиту можуть до річного звіту уряду,
– зауважує Новак.

До речі, лідер фракції "Самопомочі" Олег Березюк також не виключає, що одна з причин відкладення кредиту – це спроба "української олігархічної, не інституційної, держави знищити НАБУ, призначивши нелегітимного "фейкового" аудитора".

Повернення боргів і штучна девальвація гривні

Мільярд доларів Україні б не завадив. За словами Володимира Ланового, розмір цієї допомоги відповідає зустрічним зобов’язанням України перед МВФ. В 2017 році Україна має повернути частину отриманих раніше кредитів – якраз один мільярд. Хоча, говорить Лановий, виплатити цей борг Україна може і без кредиту МВФ. Крім того, можна домовитися про його реструктуризацію. На думку експертів, золотовалютних резервів, які складають понад 15 мільярдів доларів, сьогодні вистачить, щоб віддати борг і підтримувати курс гривні.

Як зазначає Андрій Новак, важливий не стільки кредит МВФ, як сам факт продовження співпраці з Фондом. На стан економіки один мільярд не сильно вплине. Але на МВФ орієнтуються й інші кредитори та інвестори. Зокрема, Єврокомісія була впевнена, що Україні нададуть транш МВФ і планувала одразу підтвердити свій транш на 600 мільйонів євро. Тому є питання, чи вони також не відкладуть це рішення.


В МВФ вирішили розібратися, як відбувалися валютні платежі з окупованою територією?

При цьому Новак висловлює певне здивування щодо суперечливих заяв уряду України, який говорить про перевиконання Держбюджету в частині податків мало не на 50%, але водночас заявляє про необхідність кредиту МВФ.

Тоді виникає питання, а навіщо нам гроші МВФ і ЄК? Тим більше, що вони супроводжуються жорсткими і непопулярними умовами. Чому ми і далі ходимо у всіх напрямах з простягнутою рукою? Десь є неправда. Або немає перевиконання бюджету, або є серйозні проблеми з МВФ і ЄК,
– підкреслює він.


Чи бігти українцям з останніми копійками за валютою?

Є ще одне питання, яке хвилює українців – як вплине відкладення траншу на курс долара, від якого залежать ціни практично на всі товари і послуги. Експерти вважають, що курс гривні у відношенні до долара особливо не зміниться.

Немає особливих панічних настроїв серед населення, відповідно, немає високоамплітудних коливань на валютному ринку. Доходи українців вихолощені, тому їм немає чим оперувати на валютному ринку,
– зауважує Андрій Новак.

При цьому, як говорить Володимир Лановий, причини девальвації гривні інші. Головна – друк надлишкової гривні.

"Друкували гривню, щоб купити валюту і надати рефінансування банкам на десятки мільярдів. Економіка падала, а обсяги гривні в обороті зростали. Впливали й інші фактори – війна, купівля газу, який нам не був потрібний. Наживається на цьому нафтогазова мафія. А нам розказують про тарифи, субсидії і героїзм уряду. Падіння гривні – це відповідальність всього керівництва – від президента до керівників Мінекономіки і НБУ", – переконаний Лановий.

І, хоча підстав для падіння гривні немає, Андрій Новак вважає, що уряд і НБУ все одно штучно це робитимуть, списуючи все на те, що МВФ не дав кредиту.

Є впевненість на 99%, що НБУ факт відкладення траншу МВФ використовуватиме для виправдання девальвації гривні, яку уряд і НБУ робить штучно. Мета штучної девальвації – досягнення інфляційного ефекту, щоб наповнити місцевий і Державний бюджети. З іншого боку, для задоволення апетитів експортерів. Вони ж – головні фінансово-промислові групи і власники провідних парламентських політичних сил,
– вважає Новак.

Проблема дійсно не в тому, що кредит МВФ відклали, а в політичних маніпуляціях влади навколо цього питання, яка спише на відсутність грошей всі свої помилки в фінансово-економічному секторі. Насправді саме час задуматися над тим, як у 2018 році Україна буде віддавати борги міжнародним кредиторам. Адже в наступному році спливає час реструктуризації наших зовнішніх боргів. Плюс треба розробити програму реальної підтримки малого і середнього бізнесу, який би платив податки в бюджет. Натомість влада активно підтримує підприємства олігархів на окупованій території, а малий і середній бізнес закривається. МВФ – не панацея, який вирішить проблем в українській економіці, а борги з відсотками віддавати треба.

Читайте також: Піти не можна залишитись: про доцільність і наслідки можливого звільнення Валерії Гонтаревої