Про це пише "Радіо Свобода".

Гібридна війна Росії

Американський часопис The New York Times опублікував статтю «Гібридна війна Росії». У матеріалі зазначається, що до чого торкається Путін, розглядається Заходом, як зброя.

І все, що він робить, виглядає як успішний напад. Кремль здатний змінювати і підтасувати факти, створювати зони впливу, аби чинити тиск на інші держави.

Це робилося у Молдові, Грузії та Україні, і все це нині повторюється вже у Сирії. Видання, зазначає, Москва досягає своїх цілей не лише брутальною силою. Наприклад контроль над російськими засобами інформації здатний посіяти певну конфузію на Заході за допомогою власних ЗМІ.

Москва також взяла на озброєння кризу з біженцями у Європі. У цьому зв’язку часопис зазначає, що багато оглядачів та урядових представників, поміж яких і турецькі служби безпеки, погоджуються, що Москва не лише перешкоджає політиці США на Близькому Сході, але й завдає клопоту своїм потенційним опонентам у Європі, цілеспрямовано створюючи додаткові канали неконтрольованої міграції до ЄС.

Американське видання пише, що вміння Путіна влаштовувати безлад є досконалим. Це зробило його помітним суперником у російській гібридній війні із застосуванням сили та маніпуляцій, де все що завгодно може бути ціллю нападу і все може бути зброєю.

Це вміння також надало Путіну те, чого він завжди прагнув: Захід нині визнає, що Росія – це сила, з якою варто рахуватися. Російські лідери завжди послуговувалися висловом Макіавеллі: "Значно безпечніше, аби тебе боялися, аніж любили".

Програна справа України

Американський журнал Foreign Affairs надрукував матеріал "Програна справа України". Автор статті Саймон Сараджян, дослідник Гарвардського університету, пише, що друга річниця подій Євромайдану викликає роздуми, чи життя звичайних українців поліпшилось після повалення режиму Януковича.

Для оглядачів, на час перемоги Євромайдану, відповідь – однозначно "так".

Далі наводиться витяг зі статті Тараса Кузя, який згадує, що, згідно з нещодавніми опитуваннями громадської думки Інститутом Ґеллапа, 17% українців позитивно ставляться до діяльності Порошенка.

У той сам час лише 8% схвалюють роботу уряду України, очолюваного одним із лідерів Євромайдану Арсенієм Яценюком.

Звісно, як зазначає видання, важкі часи в Україні пояснюються частково конфліктом із проросійськими сепаратистами на сході країни. Проте життєві стандарти та якість врядування в Україні були на доволі низькому рівні впродовж останнього десятиріччя.

На додаток, як пише Foreign Affairs, реальна заробітна платня впала на 6,3% у 2014 році, і на подальші 19,3% у 2015 році. Згідно з даними британського тижневика The Economist, зарплатня українців має впасти ще на 3,5% цього року.

Американське видання пише, що бажання до збагачення української керівної еліти було завжди потужним і зупинялося лише на час виборів, коли суперницькі політичні клани організовувались у блоки з метою привабити виборців, або проросійськими, або прозахідними обіцянками.

Foreign Affairs підсумовує, що Україні потрібен по-справжньому проукраїнський лідер, який міг би виконати свої обіцянки, продати свій бізнес, і не догоджати багатіям, проводячи глибокі систематичні реформи.

Джамала на ​Євробаченні

The Daily Telegraph опублікувало статтю "Україна обирає кримську татарку із печальною історією для "Євробачення".

Часопис пише, що пісня, яку обрано представляти Україну на "Євробаченні-2016" є душевною баладою про кохання і втрату, яку співає гарне сопрано.

Водночас британське видання додає, що коли співачка співатиме свою пісню "1944" на цьогорічному «Євробаченні», їй майже гарантовано нуль балів від певних членів журі.

Британський часопис коментує, що тоді, як її пісню зустріли бурхливими оваціями на пісенному відборі в Україні, цей номер навряд чи сподобається у Росії.

Натяки у цій пісні на російське вторгнення дворічної давнини до українського Криму, на думку газети, є цілком очевидними.

Британський часопис зазначає, що хоча у словах пісні української учасниці "Євробачення" відсутні безпосередні натяки на путінську анексію Криму, але Джамала не залишає жодних сумнівів щодо того, про що, власне, йдеться у її пісні.

Видання, втім, пише, що за умов подібних явних натяків на російську агресію, цілком очевидно, що ця пісня не здобуде жодного балу від Росії. Насамкінець часопис цитує речника "Євробачення", який повідомив, що всі пісні-учасниці буде серйозним чином розглянуто на спеціальному засіданні організаторів пісенного конкурсу 14 березня.

Водночас речник не сказав, чи українська пісня "1944" розглядатиметься як занадто політизована.