На відміну від вертепу, сюжет не пов’язаний з біблійною оповіддю про Христа. Персонажі тут трохи інші, та й гумору значно більше.
Головна роль відводиться, звісно, Маланці. Щоправда це не білолиця дівчина, а парубок, якого одягнули в жіночий одяг та наклали макіяж. Часто біля неї крутиться дід Василь, бо ж наступного дня саме його свято, тож як і в календарі, так і на народних гуляннях ходять в парі.
За сценарієм розігрувались сценки: сварки діда і баби, доїння кози, продаж кози на ярмарку, її вбивство та лікування.
Веселі діалоги доповнювались пантомімою і танцями.
На від міну від Святвечора, де всі 12 страв готуються без м’яса, молока та яєць, на Щедрий вечір у господинь нема жодних обмежень. Готують кров’янку, вареники з сиром або м’ясом та холодець.
За повір’ями, цієї ночі небо розкриває свої ворота, тож дівчата не втрачали нагоди поворожити, а їхні матері спостерігали за погодою. Якщо падає м'який сніг - на врожай, а якщо тепло - то літо буде дощовим.
Хлопцям було не до гадань. Треба було підготуватись до наступного ранку – 14 січня, коли у кожному домі чекали посівальників. Вважається, що вони приносять щастя. А от за дівчатами цього дня пильно слідкували, аби жодна з них не зайшла на свято Василя першою до хати.