Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Тема тижня: 50 років тому перша людина полетіла у космос завдяки українцям

108 хвилин, які змінили світ. 50 років тому у космос полетіла перша людина - радянський космонавт Юрій Гагарін.

Здавалося б, прості експерименти на орбіті - їсти, пити, та робити записи олівцем - зробили його національним героєм. Урочистості з нагоди події, що повернула хід історії усього людства, відзначали на найвищому рівні не в одній країні. Навіть пошукова система Googlе не оминула її своєю увагою. В 60-ті роки минулого століття в СРСР всі прагнули долучитися до космічного подвигу. Хоча б ім’ям.

“Юрій - було надзвичайно популярне ім’я, надзвичайно масове, я б сказав. І у нас у дворі було чоловік 6 Юріїв, в класі було найбільше Сергіїв і Юріїв, я побув 1,5 місяці Юрієм, а потім став Дмитром”, - згадує міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

“Це є загальним досягненням всіх народів Радянського Союзу, не в останню чергу і України. Українська частина ракетно-космічного комплексу Радянського Союзу завжди займала одне з провідних місць”, - сказав прем'єр-міністр РФ Володимир Путін.

Щоправда, попри гучні слова, усі здобутки радянської космонавтики Росія приписує собі. Тоді як без українських науковців-дослідників польоту у космос на той час неможливо було здійснити.

“Вважається, що за часів СРСР у космічній галузі працювало 5 найвидатніших конструкторів. 4 з них - Челомей, Янгель, Глушко та Корольов - українці. Зараз, попри роки занепаду, Україна демонструє готовність далі розгадувати космічні загадки. Випробувати в дії такий гіперзвуковий літак зможе вже нове покоління космонавтів”, - каже журналіст Юлія Даценко.

Історики згадують цікавий факт - 1974 року космонавт Павло Попович заспівав з орбіти українську народну пісню "Дивлюсь я на небо..". Лише через багато років стало відомо, що присвячена вона була Сергію Корольову, якому, щоправда, через термін в концтаборах "Гулагу" - афішувати власну національність було заборонено.

“Це можна було назвати хуліганством у космосі, цього не можна було робити, але оскільки це так гарно відбулось, з таким піднесенням, то Поповича вже не сварили за це”, - розповідає заступник директора музею космонавтики ім. С. П. Корольова Галина Бодашевська.

“Ось вона - вершина українства. Придумати ракету, запустити в ній космонавта, в даному випадку - Павла Поповича - першого українського космонавта, який заспіває тобі твою улюблену пісню з космосу і на це треба орієнтуватися нам”, - каже видавець, упорядник книги "Український космос" Іван Малкович.

Сьогодні ж Україна у космосі не звучить взагалі. Сучасні фахівці жаліються: відомі у всьому світі заводи Києва, Харкова, Дніпропетровська здебільшого забезпечують роботу нових амбітних космічних держав - Китаю, Індії, Японії. А через принизливе фінансування галузі - вітчизняні спеціалісти рано чи пізно виїжджають за кордон. Головна причина - нерозуміння владою стратегічної важливості галузі, як в озброєнні, так і в соціальних питаннях.

“Ми - космічна держава - не навчилися використовувати прикладні космічні дослідження в економічних цілях. В дистанційному зондуванні землі, для аграрного комплексу, для екології, для різних сфер діяльності, як це робиться в усьому світі”, - каже директор Головної астрономічної обсерваторії НАНу Ярослав Яцків.

“60 мільйонів гривень на наші космічні програми в цьому році - це дуже мало, це курям на сміх, вибачте за каламбур”, - сказав перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Щоправда, віддані справі ентузіасти не "опускають рук" навіть у цій ситуації і шукають способи інтеграції держави у світову космічну спільноту. Так, саме на вітчизняних ракетах на орбіту потрапляють супутники більшості країн світу. А вже у травні-червні Україна, попри мізерні бюджети, планує запустити у повітря перший власний супутник "Січ-2". Сателіт вивчатиме і дистанційно зондуватиме поверхню Землі, зокрема, територію України.

“Але все це вимагає роботи - жорсткої, грамотної, технічно-обґрунтованої та вміння триматися ось в цьому конкурентному середовищі”, - каже головний науковий співробітник конструкторського бюро "Южное" Юрій Машленко.

Взялися за відродження цікавості до космосу і у зовсім юних українців. У школах організовують музеї космонавтики, проводять загальнонаціональні конкурси з можливістю пофантазувати на космічні теми, а у столичній лікарні "Охматдит" навіть проводять сеанси космічної арт-терапії.

“Мені завжди хотілося стати космонавтом. Юрист, фінансист - вони все-час у грошах і у справах, кудись бігають, а космонавт може літати і досліджувати невідомі планети”, - сказав Северин.

“Космос ніколи не був цікавим, але вже коли мені дали інформацію, я вже прочитала, вивчила, і мене це дуже захопило”, - зізнається Анастасія.

“Краще, щоб відбулося завтра-післязавтра, краще б хоч зараз полетіли в космос, тому що хочеться, щоб космонавти ще про щось дізналися і оголосили в Харків”, - сказав Кирило.

Щоправда, дітей з подібними мріями не так багато, як було 50 років тому. Втім, саме їхні щирі мрії здатні привести Україну до надзвичайних космічних висот.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук