Вкотре про те, як ділити російсько-українські водні кордони цього тижня говорили Віктор Янукович і Дмитро Медведєв.
“Нероздільні, як сіамські близнюки. Радянський Союз розпався 20 років тому, але Азовське море та Керченська протока і досі залишаються спільними водоймами України та Росії. Москва традиційно наполягає на розподілі “по-братськи”, тобто навпіл. Україна ж - чемно пропонує ділити по-чесному”, - каже журналіст Ольга Рицар.
“Нам потрібно думати і по закінченню вирішення питання по державному кордону. Загалом у нас питань багато”, - сказав Президент РФ Дмитро Медвєдєв.
Відповіді на питання президенти шукали тет-а-тет. Чи близько компроміс - не знають ні у вітчизняному МЗС, ні в Адміністрації Президента. Мовляв, подробиці розмови знають лише особисто Віктор Янукович та Дмитро Медведєв.
“Переговори з цього питання ведуться, і ведуться в досить такому режимі засекреченому, і на сьогодні великих компромісів ні з боку Росії, ні з боку України не спостерігається”, - каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Сухопутні кордони Україна та Росія погодили ще більше 10 років тому. Попри відсутність видимих суперечок, їх практичне облаштування триває і досі. Водні межі узгодити принаймні на папері не дозволяє позиція Росії, переконують українські експерти. Якщо керуватися міжнародними правилами, наш північний сусід неабияк втрачає - більша частина моря, Керченська протока та острів Тузла повинні залишитися за Україною.
“Якщо використовувати принцип серединної лінії, то до України має відійти приблизно 60% акваторії. Російська сторона каже: “ні - давайте 50 на 50”. Це свавільний підхід і він не вкладається ні в які норми, які використовуються”, - сказав Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко.
Боротьба за море триває, бо від цього залежить економіка та політика. Експерти переконують - чи не основна причина такої принципової позиції Росії - потенційні запаси вуглеводнів саме на спірній частині шельфу Азовського моря.
“На майбутнє, для того, щоб уникнути оцих непорозумінь, то краще розділити, провести кордон, тому що, якщо ситуація залишається такою, як вона є, то тоді буде діяти принцип - і це моє і твоє теж моє”, - каже Василенко.
Значний прибуток Україна нині отримує з плати іноземних кораблів за проходження Керченською протокою. Адже судноплавний канал - саме в її українській частині. На російському боці - мілина. Зараз росіяни за користування каналом в Україні не платять, хочуть щоб доплачували їм. Прибуток теж пропонують ділити, і теж "по-братськи" - навпіл.
“Якщо поступитися в частині ліній в Азовському морі, але все ж таки демаркувати, делімітувати, тобто заключити якісь договори, то б тоді фактично ми завершили весь процес поділу кордонів з РФ і це б дало змогу нам скоріше рухатися в процесі європейської інтеграції”, - вважає директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак.
Саме питання євроінтеграції і підганяє українських чиновників з вирішенням проблеми кордонів. Адже демаркація кордонів - одна із вимог Євросоюзу. А от Росії поспішати немає куди. Ще два місяці тому українські дипломати повідомили, що дійшли згоди як ділити море. Однак, як саме, знову залишилося таємницею.
“Ці розмови точаться вже багато років, але давайте пригадаємо, що після перемоги Януковича опозиція через Тимошенко заявляла, що тепер Україна здасть питання Керченської протоки, але цього не відбулося, не відбулося це і останні 8 місяців цього року. Мабуть, питання ці принципові”, - каже міжнародний експерт В'ячеслав Ковжун.
Тим часом більшість фахівців радять не квапитися із встановленням водних кордонів. Мовляв, російсько-українські відносини наразі переживають не найкращі часи. А результати вирішення подібних питань поспіхом можна спостерігати на прикладі Румунії. Якій вже відійшла значна частина спірного Чорноморського шельфу із доведеними значними запасами нафти та газу.