Зупинити згубну для галузі динаміку без держпідтримки, на думку експертів, не вдасться. Адже сьогодні виробництво яловичини, собівартість якого значно вища за свинину чи курятину, стає все більш нерентабельним, тому й непривабливе для бізнесу. В уряді ж рятувати рогату худобу від вирізання планують уже до кінця року.

"Зараз розробляється така послідовна програма, яка буде складатися з декількох складових. У тому числі й надзвичайно суттєвої державної підтримки в вигляді компенсації вартості реконструкції та будівництва нових молочних ферм аж до 50% від їх вартості", - каже перший заст. міністра агрополітики та продовольства Микола Безуглий.

Крім того, як розповів Безуглий, сільгоспвиробникам також планують відшкодовувати відсотки за кредитами на виробництво продукції тваринництва. А за підсумками року навіть даватимуть фермерам премії в розмірі 5 тисяч гривень за кожну корову приплоду.

Але головне, підкреслює урядовець, аби тваринництво стало достатньо прибутковим. Мовляв, тоді бізнес і сам почне активно вкладати гроші в галузь. Перші передумови для цього вже є, вважає Безуглий. Зокрема, закупівельні ціни на молоко влітку цього року вперше сезонно не знижувалися, і перевищують 3 гривні за кг.

Тим часом науковці вказують на значні незадіяні можливості українського тваринництва. Так, реалізація генетичного потенціалу порід в молочному та м’ясному скотарстві знаходиться на рівні 50%. А середній надій молока від однієї корови зараз заледве перевищує 4 тис. кг на рік. Хоча потенціал порід вітчизняної селекції, за словами Безуглого, - 8 тисяч кг. А причина - недотримання сільгоспвиробниками технології, зазначає урядовець.

Проте, як визнає він, дотримуватися всіх порад селекціонерів заважає банальний брак коштів. Так, за даними Безуглого, якщо дефіцит коштів у рослинництві при перерахунку на гектар складає близько 2 тисяч гривень, то в тваринництві ця цифра сягає 2,5 тис. гривень. Кошти помножені на вдосконалені технології дозволять значно наростити обсяги виробництва, запевняють науковці.

У приклад при цьому ставиться промислове птахівництво, де технології використовуються на 99%, а реалізація генетичного потенціалу сягає 78%.

Та чи погодяться на чергові державні ініціативи сільгоспвиробники - велике питання. Адже, як стверджують учасники ринку, дотепер від влади вони отримували безліч обіцянок, проте лише одиниці з них справді виконувалися і були корисними для галузі.

"Нажаль, підтримки держави ми не відчуваємо. Стратегія залишилася стратегією, бо стратегія не підкріплена фінансуванням", - каже голова правління ТДВ "Терезине" Іван Кудлай.

Окрім державної підтримки галузі може допомогти і сам споживач, відзначають експерти. Покупець, власне, має розуміти, що більш високовартісне та високозатратне, але, разом з тим, поживне і дієтичне м’ясо корів має коштувати дорожче за свинину. А тому вартість яловичини, яку пропонують виробники, це не переплата, а реальна ціна виробництва, наголошують фахівці.

"Якщо в усьому світі ціна яловичини має певну премію по відношенню до ціни свинини, то в Україні цього немає. Тому що споживач просто відмовляється купувати яловичину, якщо вона на 5-7 гривень дорожча за свинину", - каже генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

Зазначимо, українці, як дослідили експерти, споживають лише близько 7 кілограм яловичини на душу населення. Для порівняння: в європейських країнах ця цифра у три, а в Китаї майже в 6 разів вища за український показник.