Навіть після повного знищення — місто відродилося й нині є символом козацької слави.

Місто засноване вихідцями з Правобережної України. Фортеця, збудована у Батурині, була одним із найміцніших мурів тих часів. Її не змогли взяти навіть війська польського короля Яна Казимира.

У 1663-му саме тут гетьман Іван Брюховецький підписав з російським урядом так звані Батуринські статті. Хоча їх складно назвати вигідними для тодішньої української держави, завдяки цьому документу місто вперше заявило про себе як важливий центр козацького життя.

1669 року Батурин стає столицею Лівобережної України. Така честь випала місту майже випадково. На козацькій раді постановили перенести туди столицю тимчасово — перед тим, як для такої місії упорядкують Переяслав.

1687-го гетьманом стає Іван Мазепа. Найбільший розквіт Батурина припав саме на час його правління. Тут постають розкішні собори, перебудовують фортецю, зводять розкішні садиби для козацької старшини.

У ті часи Гетьманщина була залежною від Москви. Цар час від часу надсилав своїх людей для перевірки українського Лівобережжя. Однак, загалом місто справляло враження цілком лояльного Росії.

Тим несподіванішою була непокора, яку проявив Іван Мазепа, ставши на бік шведів у Північній війні. Чи не найвідоміший факт, пов'язаний з Батурином, — різня, яку влаштували тут після Мазепиного вчинку. Помста Петра Першого означала смерть для більше десяти тисяч осіб, що проживали в Батурині й навколишніх селах. Знищили і всі тамтешні маєтки.

Однак, менш відомим є факт, що батуринці певний час оборонялися. Російське військо ніяк не могло потрапити у фортецю, через що місто залишалося для них неприступним. Проникнути всередину вдалося тільки завдяки зраді — хтось підказав московським воякам, де знаходиться таємний хід.

Після різанини місто тривалий час було спустошеним. Козацькою столицею став Глухів. Однак, слава нескореного міста все одно залишалася за Батурином. Саме тому через сорок років тут облаштував свою резиденцію останній гетьман Кирило Розумовський.

На той час козацтво вже занепадало, тож колишньої впливовості Батурин не повернув. Та місто ввійшло в історію як нескорена столиця українських козаків.