“Ця подія створює бренд нашої країни. Бренд сучасної, культурної, молодіжної країни”, - неодноразово заявляв голова оргкомітету The Best City, віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Фестиваль може стати візитівкою України і привабити сюди безліч європейських туристів.
Після трьох днів фестивального життя напрошується запитання: чи дійсно в Україні пройшов захід європейського рівня і чи вдалося йому справити позитивне враження на іноземних туристів?
Шура з “Бі-2” порівняв The Best City із російським “Нашестям”: “Він також іде 3 дні. Тільки лайн-ап трішки інший, а так, в принципі, все дуже схоже”. Діана Арбєніна ж розповіла, що в Росії таку масштабну музичну подію, як “Нашестя”, майже ніяк не показують у ЗМІ, і була вражена кількістю українських журналістів на фестивалі в Дніпрі. А цифри дійсно вражають: події на The Best City висвітлювали близько 400 журналістів, а на українських телеекранах загалом транслювалося 30 годин прямого ефіру з Новоселиці!
Отож, The Best City – це найкраще місто музики, любові, свободи, традицій, і водночас комфортне європейське місто. Такий задум. А як було насправді?
Місто музики
Цього року The Best City зібрав 120 виконавців з України, Росії та Європи. На території фестивалю було 4 сцени: акустична, для молодих рок-виконавців, платформа для діджеїв, а також головна – заради якої сюди й з’їхалось кілька десятків тисяч меломанів. Саме тут, на цій величезній споруді 3 дні творилося усе найцікавіше.
Головна сцена The Best City 2013
Тільки від прочитання списку хедлайнерів перехоплює дух: ТНМК, “Воплі Відоплясова”, Motor’rolla, Kozak System, “Дельфин”, “Би-2”, “Ленинград”, “Ночные Снайперы”, “Мумий Тролль”, “Сплин”, Enter Shikari, Hurts, Lacuna Coil, Guano Apes, Scorpions! До речі, “Би-2”, “Сплин” і “Ленинград” уже побували на цьому фестивалі минулоріч. Зокрема, Льова з “Би-2” сказав, що вони отримали багато задоволення від попереднього фестивалю і цього року приїхали сюди вже зі своєрідним натхненням.
Розпочали 3-денний концерт українські гурти ТНМК та “Воплі Відоплясова” - і моментально завели публіку. Іноземні виконавці також вільно почували себе перед українськими меломанами, між музикантами та публікою був відвертий діалог. Так, Арбєніна настільки ввійшла в атмосферу свободи, що зіскочила зі сцени до публіки під час пісні “Юго 2”. Також “Ночные Снайперы” здивували виконанням української “Пісні про скрипаля”. “Би-2” зворушено дякували людям і називали їх ласкавими словами після того, як багатотисячна публіка в унісон заспівала “Мой рок-н-ролл”. А з “Ленинградом” взагалі кумедна історія вийшла: уже під час саунд-чеку під сценою зібралося кілька тисяч людей, які підспівували й аплодували музикантам. До слова, саме виступ гурту “Ленинград” найбільше засів у головах жителів наметового містечка: вночі з усіх-усюд долинали “нецензурні” рядки із їхніх пісень.
Кажуть, Hurts навіть розгулювали територією фестивалю і фотографувалися з фанатами. На сцену ж вони вийшли, як на зйомки кліпу – в елегантних костюмах, причесані – як і належить англійським джентльменам. А для їхнього виступу винесли величезну стіну з прожекторів. Such a wonderful life, як співає красунчик Тео…
Більшість гуртів не мали строгої програми виступу, казали, що треба побувати на сцені, відчути атмосферу, аби зрозуміти, що співати. Одним словом, меломани справді отримали величезну порцію хорошої музики. Почули кілька нових пісень (від “Воплі Відоплясова”, “Мумий Тролля”, “Ленинграда”), а також співали з виконавцями усі відомі, старенькі речі.
Місто любові
Уже другий рік поспіль на фестивалі діє імпровізований ЗАГС – “Best family”. Пари, які бажали символічно одружитися, проходили фактично всю урочисту церемонію: присягу зі свідками, поцілунок після слів “Можете поцілуватися”, перший танець і весільні забави. Таке весілля обходилося молодятам у 100 фестів. До речі, на фестивалі можна було розраховуватися лише особливою валютою – фестами: один фест дорівнює одній гривні (цікаво, чого це я в розділі про любов пишу про гроші?!).
Імпровізований ЗАГС – “Best family”
Загалом за фестивальний час побралося близько півсотні пар. І виглядало це надзвичайно яскраво та весело!
Відвідувачі фестивалю – надзвичайно різноманітні. По-перше, це люди з різних місць: з регіонів України, з Росії, з Європи. Незважаючи на “географічні особливості”, усі дуже добре розумілися, а атмосферу фестивалю можна було описати вічними словами “peace and love”. По-друге, це люди абсолютно всіх поколінь. Найбільше зворушили безліч молодих сімей з маленькими дітьми: батьки змалечку привчають своїх чад до хорошої музики і рокерських звичаїв.
Молоді батьки на фестивалі The Best City 2013
Місто свободи
The Best City - місто, в якому побили абсолютний рекорд України: 1540 байкерів проїхали колоною від Дніпропетровська до Новоселиці. Це найбільша байкерська колона, яка коли-небудь проїжджала територією нашої країни! Досягнення уже записано у Книзі рекордів України і подано заявку до Книги рекордів Гіннеса.
У зльоті взяли участь байкери із 10-ти регіонів України (Київської, Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської, Львівської, Закарпатської, Харківської, Донецької та Луганської областей, а також з АР Крим), а також із 8-ми країн світу (Польщі, Молдови, Угорщини, Росії, Америки, Латвії, Литви та Естонії).
Рекордна байкерська колона із 1540 мотоциклів (Фото: прес-центр Олександра Вілкула)
До речі, голова оргкомітету фестивалю Олександр Вілкул також брав участь у цій байкерській колоні. “Україна - дуже красива країна. І ти це дуже тонко відчуваєш, коли їдеш за кермом мотоцикла”, - сказав віце-прем’єр-міністр. А от почесний гість фестивалю Олег Скрипка вирішив не ризикувати. Музикант пояснив це жартом: “З Києва до Дніпра - 500 кілометрів. Знаєте цей жарт: 1000 кілометрів - це називається “залізна дупа”. Тобто це пів залізної дупи - доїхати до Дніпропетровська”.
Після встановлення рекорду частина власників “залізних коней” поселилася у байкерському містечку - Harley Davidson Land. А деякі мотоциклісти залюбки катали красивих дівчат на своїх розкішних байках.
Потішив фестиваль і величезною кількістю заходів для душі й тіла. Так, між екстремалами на озері проводили змагання із вейкбордингу, інші грали у пляжний футбол та волейбол.
Африканські танці на Emotion Stage
Була там і дуже своєрідна сцена емоцій – Emotion Stage. У цьому місці відбувалися зустрічі з артистами, літературні читання, акустичні виступи, театральні перформенси, а також – що найбільше сподобалося людям – майстер-класи із різноманітних танців: африканські, сакральні, самба, бачата, сальса… Ніхто нікого не соромиться, усі вкладають душу в свої рухи…
Місто традицій
На The Best City представили унікальну виставку Петриківського розпису, що зародився на Дніпропетровщині. До речі, нещодавно цю техніку подали на розгляд ЮНЕСКО як нематеріальну культурну спадщину. Крім того, народні майстри давали майстер-класи із різних видів мистецтва: того ж самого петриківського розпису, гончарства, лялькарства. Український національний побут представлений у досить хорошому ракурсі.
Виставка петриківського розпису
Дуже вразили глядачів постановки запорізького театру “Спас” – вистави “Як козаків на Січ приймали”, “Як козаки листа турецькому султану писали” та реконструкція Хотинської битви.
Реконструкція Хотинської битви
Та є два “але”… У перший день фестивалю, коли перші жителі поселялися в наметовому містечку, нас зустрів з малої сцени… Гімн Радянського Союзу. І це на фестивалі рок-н-ролу і свободи!
Інше, що здивувало, - це відсутність на території фестивалю нормальної їжі. Звісно, якось 3 дні перебитися можна було на дорогих хот-догах та шаурмі (в одному місці, правда були й картопля і плов). Але ж (організаторам на замітку) можна було зробити павільйони зі смачною українською їжею – борщем, варениками, узваром – і заодно познайомити туристів зі смачними принадами нашої культури? Коли учасників гурту Guano Apes запитали, що хорошого вони знають про Україну, вони відповіли: “Pivo”… (Хоча й пиво на території фесту було таке собі). Хотілося б, щоб іноземці приїжджали до нас не лише заради фестивалю, а й заради тих хороших автентичних речей, що асоціюються з нашою країною.
Європейське місто
Технічний аспект концертів – на високому рівні. Велика сцена, якісний звук, професійні відеозаписи з величезного крана. Приємним сюрпризом була система охолодження для гарячої публіки під сценою. Зі спеціальних шлангів на людей час від часу бризкала холодна вода.
Система охолодження під сценою
Заспокоювала велика кількість охоронців: і біля наметового містечка, і біля сцени. Потішила оперативність надзвичайників після буревію та граду в третій день фестивалю.
Та знову “але”. Минулого року на фестивалі нарахували близько 50 тисяч відвідувачів. Цього року очікували більше. Тільки за перший день The Best City 2013 у наметовому містечку нарахували 1500 палаток і 8 тисяч жителів. І тільки 20 душових кабін!.. Трохи схоже на знущання – стояти щоранку в черзі по півтори години, аби відчути себе цивілізованою людиною…
А ще було мало смітників, іноді доводилося навіть шукати їх. Звична картина після концерту – порожня сцена і безлюдний майданчик, засипаний пластиковим посудом та пляшками. Не кожному фестивалю дано, щоб відвідувачі самі за собою прибирали, як це зробили британці на Glastonbury Festival.
Після концерту...
Тож, на мій погляд, The Best City на 80% виконав свою місію - бути брендом України і європейським фестивалем. Фест розважав насиченою програмою - відвідувачі цілодобово мали чим зайнятися; захід зібрав на одній сцені багатьох світових зірок і дав українській культурі шанс показати себе на великій публіці. А до наступного року ми ще маємо час вдосконалитись і влаштувати традиційний The Best City, на який чекатиме вся Європа.