• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

The New York Times розповіло про справжнього "сильного" Путіна

Володимр Путін і росіяни
Володимр Путін і росіяни / Getty Images

Єдиний, так би мовити, "успіх" російського авторитарного президента – це повне придушення опозиції.

Про це йдеться у статті Пола Кругмана на сторінках The New York Times, пише "Дзеркало тижня".

Зокрема, він зазначає, що перш за все, варто зрозуміти чітко: Російська Федерація у 2016 році – це не Радянський Союз у 1986-му. Так, вона охоплює майже ту ж територію та керують нею ті ж головорізи. Але марксистської ідеології більше немає, так само як і статусу супердержави.

Йдеться лише про більш-менш звичну корумповану країну-заправку, яка, щоправда, досить велика і має ядерну зброю. З одного боку, дуже дивувала похвала російського режиму з боку американських "правих", які зазвичай кричать: "Любіть Америку або їдьте геть!". З іншого боку, в таборі "лівих" з'явилися ті, хто виступив проти "антипутіністів", звинувачуючи критиків любові Трампа до Путіна у "переслідуванні лівих". Але сучасна Росія не комуністична і не дотримується жодної "лівої" ідеології,
– підкреслює журналіст.

За його словами, Росія – авторитарна держава з культом особистості, згуртована навколо сильної руки, яка розподіляє доходи серед казково багатих олігархів і жорстоко переслідує опозицію і критиків. І це те, чим багато хто серед "правих" захоплюється".

Крім того, автор розмірковує на тему, чи у російському де-факто диктаторському режимі є щось, чим можна захоплюватися.

Варто почати з початку. Володимир Путін прийшов до влади наприкінці 1999 року, коли Росія намагалася оговтатися від глибокої фінансової кризи. І його перші 8 років при владі відзначилися різким економічним зростанням. Але це зростання можна пояснити один єдиним словом: нафта. Оскільки Росія – це "держава-заправка", пальне складає дві треті її експорту. Ціни на нафту потроїлися в кінці 1999 на початку 2000 року. А через кілька років вони ще раз потроїлися. А тепер вони обвалилися, потягнувши російську економіку за собою. У Путіна була б можливість впоратися з цим падінням, якби він диверсифікував російський експорт. І він дійсно міг це зробити, оскільки старий режим лишив за собою велику кількість висококваліфікований працівників,
– йдеться у статті.

Також американець підкреслює, що насправді російські емігранти були ключовою силою ізраїльського технологічного буму. А режим Путіна зовсім не соромився найняти талановитих хакерів, щоб вони викрали файли Демократичної партії США. Однак Росія навіть не збиралася усвідомлювати свій технологічний потенціал в часи режиму, де успіх бізнесу залежить від політичних зв'язків.

Таким чином, Путін не може похвалитися успішним економічним менеджментом. Поглянемо на інші аспекти його "лідерства". Росія, звісно ж, має велику армію, яку вона використала для окупації Криму і організації війни на Сході України. Але демонстрація м'язів зробила Росію слабшою, а не сильнішою.

Крим, зокрема, це не вигідний здобуток: його населяє менше людей, ніж райони Нью-Йорка Квінс і Бруклін. А в економічному вимірі він є більшим тягарем, ніж актив, оскільки російська окупація підірвала туристичний потік,
– пише оглядач.

Дивно, але деякі люди в США вважають, що існує певне протиріччя між насмішками Демократичної партії над любов'ю Трампа до Путіна і тим, як Обама колись сміявся над республіканцем Міттом Ромні, який назвав Росію "головним геополітичним ворогом" США. Але, на думку автора, ніякого протиріччя немає. Обама чітко заявив, що Росія – це "регіональна сила", а не супердержава, як СРСР, продовжує журналіст.

І, нарешті, в області "м'якої сили", на його думку, Путін зміг зробити привабливою російську культуру та систему цінностей хіба що для правих радикалів. Є серйозна причина тривожитися через вірогідні особисті зв'язки Трампа з режимом Путіна (або з олігархами з його оточення, що, насправді, одне і те ж). Дуже важливо розуміти, наскільки серйозну роль зіграли російські гроші у підтримці хиткої бізнес імперії Трампа. Не виключено, що ця роль була суттєвою, однак наразі встановити це точно неможливо, оскільки мільярдер приховує свою податкову декларацію.

Коли Трамп і інші хвалять Путіна за його "лідерство", вони насправді не мають на увазі те, що він зробив Росію знову великою, оскільки він цього не зробив. Російський президент нічого не добився на економічному фронті, а його завоювання жалюгідні. Його єдиний здобуток – це знищення внутрішніх суперників. Виступи проти режиму Путіна і закінчиш у в'язниці чи в могилі. Це дійсно сильно,
– іронізує автор.

Читайте також: Путін забрехався щодо Криму: у мережі оприлюднили історію епічних спічів

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук