Минає другий тиждень з обрання президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа. Ця тема не сходить (і ще довго не сходитиме) зі шпальт провідних видань світу. Та нас у ній цікавить передусім український аспект – а саме трактування закордонними колегами того, як вплине вибір американців на майбутні взаємини США та України. Надії й сумніви, побоювання та риторичні питання – ось те, чим наповнені редакційні статті, які ми прогортали перед традиційним п’ятничним оглядом.

Від Рональда до Дональда

Велика стаття на сайті агенції Reuters вселяє трохи бадьорості в найбезнадійніших песимістів. Публікація торкається ймовірності того, чи обрання Трампа заохотить Путіна до подальшої ескалації війни з Україною. "Є чіткі межі військової потужності: Москва має досить апетиту для розширення своєї присутності й поза російськомовними областями України, але вона сумнівається в тому, що здатна приєднати додаткову територію".

Отож, з Трампом чи без Трампа, але м`язів Путіна не вистачить на те, щоб загарбати ще частину України. Хоча деякі речі грають йому на руку – зокрема, "підйом правих партій і лідерів в континентальній Європі та послаблення підтримки Європейського Союзу – особливо на тлі мігрантської кризи", – пише автор статті Пітер Епс. Однак у цієї медалі є й інша сторона. "Страх "відкату" США, проте, цілком може спонукати інші регіональні уряди нарощувати свої витрати на оборону. Найбільш схильні до цього Польща та країни Балтії саме так і вчинили", – додає він.

Втім, "якщо б виграла Клінтон, все було б інакшим, але не обов'язково більш безпечним. Кандидатка від демократів більш войовничо налаштована щодо Росії – як колись президент Рональд Рейган. Вона та її найстарші радники явно вважали Путіна майже екзистенціальним ворогом. В свою чергу Путін та його оточення дивилися на Клінтон аналогічним чином, успадкувавши ці токсичні відносини ще з часів її держсекретарства".


Америка зробила свій вибір. Решті країн доведеться з ним просто змиритися

Іншими словами, говорить Епс, президентство Клінтон могло призвести до ще більшої конфронтації в Україні та Сирії. Натомість тепер "така перспектива видається набагато більш віддаленою". Ніхто не хоче війни з Росією, враховуючи ядерний потенціал останньої. Однак про "спроби її самоствердження за рахунок вкрай агресивного поводження на своїх кордонах" американські політики, безумовно, пам’ятатимуть.

Побоювання "колишніх комуністичних країн – від Таллінна до Тбілісі" щодо пасивності Трампа у протистоянні Путіну відзначає й Financial Times. "Найбільша стурбованість – в Україні, котра втратила Крим і досі не розв’язала конфлікт з проросійськими сепаратистами на Сході держави", – пише видання. І додає: "Київ і деякі його іноземні союзники побоюються, що Трамп принесе в жертву Україну, уклавши з президентом Росії Владіміром Путіним "грандіозну угоду" для поліпшення американо-російських відносин. Вашингтон може це зробити, поступившись впливу Москви, на що натякав Путін".

Київ отримав тривожний дзвінок влітку, коли Трамп натякнув, що може визнати претензії Росії на Крим: "Наскільки я чув, [жителі Криму] вважали за краще б бути з Росією, а не там, де вони були". Також президент України Петро Порошенко був розчарований, коли Трамп відмовився зустрітися з ним у вересні в Нью-Йорку на Генасамблеї ООН,
– пише Financial Times.

Однак і це медіа знаходить привід для оптимізму. "Як і раніше, багато що залежить від того, кого Трамп вибере своїми радниками. Він може зіткнутися з опором з боку високопоставлених республіканців, які займають жорстку позицію щодо Москви. Як зазначає експерт по Україні Адріан Каратницький з аналітичного центру Atlantic Council, Трамп оточений як прихильниками миру з Росією, так і такими "яструбами", як Ньют Гінгріч, який підтримує надання Україні летального озброєння для захисту від Росії", – йдеться у статті.


Ядро адміністрації Трампа сформують колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані (на фото) та екс-спікер Палати представників Конгресу Ньют Гінгріч, повідомляє The Wall Street Journal

Тим часом канал CNN дає ефір з відомим республіканцем і екс-мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані. "Я нічого не знаю про контакти [Трампа] з урядом Росії... Я не бачив нічого подібного", – говорить Джуліані.

Проте прогнозує: новий американський лідер буде вести переговори з президентом РФ Владіміром Путіним з позиції сили і не має наміру відводити війська НАТО від кордонів з Росією.

"Це правда, що Дональд Трамп планує співпрацювати з Росією по тих напрямках, де зазнали фіаско Хілларі Клінтон, Джон Керрі і Барак Обама. Однак майте на увазі, що він збирається робити це інакше. Ви забуваєте про його передвиборну обіцянку серйозно наростити чисельність армії і припинити політику невтручання", – сказав Джуліані. За його словами, новий глава держави "буде мати справу з Путіним від імені країни, яка не скорочує збройні сили, а збільшує їх до рівня армії Рейгана".

Він зробить це для того, щоб мати можливість вести переговори [з Москвою] про мир з позиції сили, а не в ситуації, коли країна [США] зменшує чисельність армії,
– резюмував Джуліані.

А далі – ще кращі новини. Генсек НАТО Йенс Столтенберг говорить про те, що він не переймається фактом телефонної розмови між Трампом та Путіним, котра відбулася нещодавно. "Це цілком природна річ, що новообраний президент США Дональд Трамп спілкується зі світовими лідерами, в тому числі, звичайно, й з лідером Росії", – наводить слова Столтенберга The New York Times.


Генсека НАТО Йенса Столтенберга (на колажі – справа) мало хвилює розмова Трампа з Путіним. Розмови – розмовами, а оборона – обороною, додає генсек

"Коли ми стикаємося з проблемами безпеки, – веде далі Столтенберг, – важливо мати шанс для відкритого політичного діалогу з Росією. Протиріччя між готовністю до оборони та пошуками діалогу немає". Генеральний секретар додав: НАТО "ніколи не змириться з порушенням територіальної цілісності і суверенітету України, і саме це ми продемонстрували у ставленні до російської агресії", – пише The New York Times.

"Європейські союзники Америки наполягають на тому, що Захід не повинен йти на компроміс зі своїми принципами та послаблювати підтримку України", – зазначає The Wall Street Journal. А агенція Bloomberg нагадує, що вступить на посаду Трамп, власне, у січні 2017-го, й до тих пір лишається нез’ясованим, чи визнає він факт анексії Росією Криму і як поведе себе у питанні санкцій.

До того моменту, коли наміри Дональда Трампа стануть більш очевидними та прозорими, кожна із зацікавлених сторін плекатиме власні сподівання. Україна та її західні союзники чекатимуть на прихильність Трампа до інтересів Києва, а у Росії триматимуть кулаки за дружбу із новим лідером США.

Коли "безбожники" стають "трампістами"

До речі, про Росію. Якщо відволіктися від серйозних та виважених публікацій, та перенестися з Вашингтонщини на Рязанщину й зануритися там у химеричний світ місцевих медіа, той самий "руській мір", де "чудєса і лєшій бродіт", то зацікавленому читачу відкриються такі несподівані рефлексії на обрання Трампа, про можливість яких він навіть й не здогадувався.

Наприклад, видання "Завтра" віщає про те, що "новообраний 45-й президент США – Дональд Трамп – є нащадком засновника російської державності – Рюрика Варязького (померлого у 879-му) відразу за кількома жіночими лініями. У цьому факті немає нічого сенсаційного, оскільки багато президентів США перебувають у родинних стосунках з європейськими королівськими та аристократичними династіями, які, в свою чергу, споріднювалися з Рюриковичами через шлюби по жіночих лініях".

Який з цього слідує висновок, "Завтра", щоправда, не уточнює. Але така недомовка має напружити Владіміра Путіна, адже досі саме він вважався "князем та родичем усіх королівських родів Європи", а також нащадком Чингісхана і навіть праправнуком Ісуса Христа.


Російські ЗМІ все ще тішаться перемогою Трампа і навіть родичають його з Путіним: обидва, мовляв, Рюриковичі

Але мова все таки не про Путіна, а про Трампа, тож повернемося на згадану вище Рязанщину. В столиці цієї області місцеві мешканці "запропонували перейменувати Другу Безбожну вулицю на вулицю Дональда Трампа – відповідна петиція розміщена на сайті change.org. Як говориться в тексті петиції, нинішня назва вулиці "ображає почуття віруючих". Автори звернення наголошують, що Дональд Трамп, навпаки, є захисником традиційних цінностей і другом Росії", – пише сайт Infox.ru.

А ще Трамп є другом (чи то пак симпатиком) першого й останнього президента СРСР. У зв’язку з цим газета "Вєдомості" розповідає захопливу історію, як у 1988 році "помічникам Трампа вдалося домовитися про те, що Михайло Горбачов з дружиною відвідають "Трамп-тауер" під час візиту у Нью-Йорк. Однак Горбачов обмежився іншими пам'ятками Манхеттена, так і не доїхавши до Трампа. А мільярдер кинувся вітати у вестибюлі своєї вежі людину, схожу на радянського лідера. Це був переможець конкурсу двійників Горбачова, якого привезли журналісти одного з телеканалів, щоб розіграти Трампа".

Однак, судячи з дискурсу російських ЗМІ, Дональд Трамп – не дивлячись навіть на такий "облом" з боку Горбачова – не втратив своєї русофілії й послідовно "ненавидить українське питання" та не розуміє "мотиви втручання його країни в український конфлікт", пишуть "Ізвєстія".

Тему "українського конфлікту" розвиває й Російське інформаційне агентство. "Тепер Трамп буде змушений прибрати американських військових з України", – зазначає РІА. Звісно, якщо вони взагалі там є. Але РІА вочевидь, таки побачила на Донбасі призовників дядечка Сема. Ще й, мабуть, верхи на "Абрамсах" й з гвинтівкою McMillan у зубах.

Україна – "головний невдаха" за підсумками американських виборів. У Києві побоюються, що новоспечений президент вважатиме за краще вибудовувати відносини з Росією, а не з Україною, ситуацію в якій Трамп в ході виборчої кампанії називав "бардаком,
– цитує російський "Взгляд" екс-посла США в Росії Майкла Макфола.

А згадувані вище "Ізвєстія" тим часом підраховують, наскільки збільшився притік мігрантів з України – після звістки про перемогу в США Дональда Трампа. "Всього за минулий тиждень українцям було видано 275 робочих патентів і отримано 2585 заявок. У РФ прибуло 85 450 громадян України, 1443 людини отримали громадянство, і 1402 звернулися за його отриманням", – стверджує газета.

Інші ЗМІ, наприклад, Gazeta.ru, вважають, що Україна стане розмінною картою в колоді Дональда Трампа. "Якщо вдасться налагодити співпрацю Москви і Вашингтону по Сирії, то багато інших питань – по Україні, наприклад, – зрушаться, і ми побачимо перезавантаження", – цитує медіа російського політолога Александра Рара. А там, мовляв, і Брюссель підтягнеться до когорти промосковських інституцій, міняючи свою політику за прикладом Америки.

Тим часом одне з більш-менш здравомислячих російських видань – "Новая газета" – навпаки зазначає, що на пом’якшення ставлення Брюсселю чекати не доводиться.

"Розширення санкцій повинно відбутися в грудні. В Україні нічого не змінилося, тож немає причин для того, щоб їх не продовжувати", – наводить "Новая" слова одного з європейських дипломатів. Видання додає, що пролонгація санкцій матиме місце до нового року, оскільки потім – після інавгурації Трампа – "процес ризикує ускладнитися". Американський лідер "може таки дійсно налагодити стосунки з Путіним", а відтак "розбіжності всередині ЄС стануть сильнішими і продовжити санкції щодо Росії буде складніше", – резюмує "Новая газета".

Читайте також: Wall Street Journal спрогнозував, звідки чекати нового шоку для світу після Brexit і Трампа