Таку думку висловили в редакційній статті провідного видання The New York Times, яка має назву "Небезпека проявів слабкості у стосунках з Росією".

Зараз стосунки між Росією та Заходом перебувають на найбільш небезпечному етапі з часів холодної війни, а Трамп виступав захисником Росії – йому були вигідні зусилля Москви, яка намагалася вплинути на виборчу кампанію. Подеколи він здавався майже одурманеним російським президентом, він вихваляв твердість Путіна та наполягав на тому, що ці двоє під час зустрічі могли б розв'язати будь-які розбіжності. У той же час, його мало турбував той факт, що Росія є серйозною стратегічною проблемою,
– зазначається у матеріалі.

На думку журналістів, деякі експерти вважають, що Росія хоче війни з Заходом, однак багато хто побоюється, що агресивна поведінка Путіна, який намагається відродити російську велич, може стати причиною свого роду небезпечних прорахунків, які часто призводять до збройних конфліктів.

Здійснення Росією хакерських атак на Національний комітет "Демократичної партії" та на кампанію Клінтон заради втручання у вибори – це нахабний вчинок. Ще гіршими діями, які загрожують життю людей і глобальній стабільності, є авіаудари Путіна по цивільному населенню в Сирії, розміщення зброї, здатної нести ядерні боєприпаси, поблизу Польщі та країн Балтії, анексія Криму та війна, яку він вів на сході України. Він порушив Договір про ліквідацію ядерних ракет середньої та меншої дальності за 1987 рік, коли дозволив виробництво крилатих ракет наземного базування та скасував 16-річну угоду про скорочення запасів збройового плутонію,
– підкреслює видання.

Також у матеріалі стверджується, що досі Трамп виступав захисником Путіна, незважаючи на його поведінку та очевидну необхідність в тому, щоб наступний президент США був готовим до бід, які несе Путін, і хотів їм протистояти.

Трамп відхилив висновки розвідки про те, що за хакерськими атаками стоїть Росія, продемонструвавши таким чином неповагу до фактів, а також до органів безпеки, які їх збирають. Згодом високопоставлений російський чиновник визнав, що Кремль контактував з союзниками Трампа під час кампанії. Зв'язок президентської кампанії з іноземними лідерами можна назвати незвичайним явищем, але ця ситуація викликає стурбованість, враховуючи спроби несанкціонованого доступу та зв'язок між колишнім очільником кампанії Трампа та проросійським екс-президентом України,
– зауважили автори статті.

Крім того, вони вважають, оскільки Трамп відмовився критикувати Кремль, то є важливим, щоб Обама знайшов спосіб покарати Росію за хакерство, ще до того, як покине свою посаду – це покарання має продемонструвати рішучість Вашингтона протистояти кібератакам без подальшої ескалації конфлікту.

У 2009 році Обама уповноважив Хілларі Клінтон, свого першого державного секретаря, "перезавантажити" відносини з Росією з метою сприяння співробітництву. Опісля обидві сторони спільно працювали над договором про контроль над озброєннями та ядерної угодою з Іраном. Але, загалом, "перезавантаження" не вдалася, багато в чому через Путіна. Відновлення впливу Росії та центральної ролі в світових справах виявилися для Путіна і росіян більш важливими, аніж мирні та вигідні зв'язки із Заходом. Його зовнішня політика –це досить послідовне продовження радянської політики: спроба уникнути оточення Заходу шляхом переміщення в Україну; опосередковані війни для реалізації інтересів Росії, як, наприклад, в Сирії; і створення проблем для американської держави, де тільки можливо,
– пише The New York Times.

Також журналісти зазначають, що Обама, як і інші західні лідери, зволікав з визнанням місії Путіна як реваншистської. Тепер, коли загроза є очевидною, Америка та її союзники не можуть допустити, щоб Трамп зробив ту ж помилку.

Необхідним є прагматичний перегляд американо-російських стосунків. Досягнення правильного балансу між твердістю та апримиренням ніколи не було легким завданням для Сполучених Штатів або їх західних союзників. Альянс більшою мірою підтримує санкції щодо Росії за її дії в Україні. Він також прийшов до угоди в питанні розгортання військових батальйонів чисельністю від 800 до 1200 солдатів різних національностей в Польщі, Литві, Естонії та Латвії, на додаток до бригади з ще чотирьох батальйонів, яка буде базуватися в Румунії та Болгарії. Але все ще можуть бути необхідні додаткові кроки,
– вважає ресурс.

Журналісти підкреслюють і те, що не можна дозволити відносинам між Сполученими Штатами та Росією повернутися до згубного суперництва часів холодної війни.

Кремль готовий співпрацювати з Трампом, і ця готовність може мати позитивні наслідки. Можливо, Трамп буде мати у своєму розпорядженні достатній вплив на Путіна, щоб переконати його дотримуватися угоди з контролю над озброєннями та повернутися до дотримання тих, які Росія вже порушила. Багато в чому Путін здається сильним, але він добре веде гру, маючи на руках слабкі карти – зокрема йдеться про Сирію та Україну,
– підсумовується в матеріалі.

Читайте також: Пєсков побачив "феноменальну близькість" Путіна і Трампа