Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" розповіла колишня глава люстраційного комітету Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.
На жаль, кількості демократичних сил в парламенті недостатньо, щоб відбувалися якісні зміни зсередини. Ми ж бачимо, хто там перебуває. Всі ті люди, які в тому числі потрапляють під люстраційні процедури, але в зв'язку з тим, що люстрація не поширюється на виборні посади, вони перебувають в парламенті. Подивіться на декларації цих людей і на зарплату народного депутата. Подумайте: вони схожі на волонтерів? Які конкретно добрі справи для країни зробили ці люди? І буде повне розуміння, хто і навіщо перебуває у Верховній Раді,
– сказала Козаченко.
Вона зазначила, що найважчою сферою для реформування є саме судова система, а дія люстраційного механізму щодо суддів була нівельованою. Це сталося через відсутність необхідних державних інституцій.
Читайте також: Головна люстратор Козаченко пояснила, чому на її місце призначили юну Калинчук
"Згідно із законом про очищення влади, люстрований тільки один суддя, і той досі не звільнений. Він на лікарняному, документи по ньому не прислали до реєстру. Це голова Вищого господарського суду Віктор Татьков. Згідно із законом про відновлення довіри до судової влади, за порушення присяги звільнили близько 30 суддів. У масштабах країни це мало. У цій частині закон був знівельований", – пояснила Козаченко.
Екс-чиновниця Мін'юсту зазначила, що особливість в тому, що звільнити суддю може тільки Президент України або Верховна Рада, якщо документи розглянуті та підготовлені Вищою радою юстиції. А цей орган півтора року не могли сформувати.
До слова, новопризначена в.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Анна Калинчук вважає, що найбільша проблема люстрації – небажання державних органів самоочиститися.