Так, наприклад, міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавічус у своєму Twitter запропонував відмінити трудові книжки:

"Ховаємо совкову спадщину. Вислав на узгодження в інші органи пакет законів щодо скасування трудової книжки. Чекаємо реакції", — написав міністр.

Заступник Абромавічуса Юлія Ковалів у Facebook також додала, що такий "паперовий монстр" та "пережиток СРСР" як трудова — давно вже зайвий.

"Заповнювати її, ретельно вести і оберігати вимагав закон. Ми змінюємо так, щоб було не "закон вимагав", а "закон допомагав". Виявилося, що скасування трудових книжок не така вже й легка справа. Для цього необхідно внести зміни у 22 (!) Закони. Цей крок – хороший приклад об’єднання зусиль уряду і громадських активістів", — написала вона.

Відмовлятись від пережитків радянського минулого – справа благородна. Але виключно тоді, коли є більш сучасні речі, які можуть їх замінити. Наразі ж трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Зрозуміло, що паперові носії у наш вік цифрових технологій – це вже немодно і незручно. Але інакших ми поки що не маємо.

Відтак поки що робити гучну заяву про скасування трудових книжок було дещо передчасно. Як пояснила сайту "24" генеральний директор Української федерації страхування, експерт "Реанімаційного пакету реформ" Галина Третьякова, перед цим анонсуванням уряд мав би ввести в роботу електронну систему, яка б містила інформацію про трудовий стаж громадян та передбачала можливість видачі відповідних довідок.

Замість паперових носіїв треба створити реєстр, з якого дуже просто і не дуже дорого можна отримати ту саму інформацію, яку містить трудова книжка. Допоки такого реєстру немає і немає можливості його створити – говорити нема про що. Реформа з’явиться вже тоді, коли буде працюючий реєстр, з якого можна буде дуже просто отримати інформацію. Це називається адміністративні послуги держави,
— сказала вона.

Саме ж скасування паперових носіїв до моменту запровадження їхньої альтернативи, за її словами, жодних структурних змін не передбачає.

З іншого боку, цілком можливо, що пакет документів, підготований Міністерством економіки, передбачає введення в роботу подібного реєстру. Тоді не зовсім зрозуміло, чому акцент був зроблений саме на ліквідації трудової, а дійсно інноваційне впровадження голова відомства своєю увагою оминув.

Читайте також: Як пенсійна реформа змінить старість українців

Поки що ж юридична спільнота ідею міністра сприймає дещо скептично.

Як зазначив у коментарі сайту "24" юрист Pavlenko Legal Group Сергій Олексін, для будь-якого юриста очевидно, що скасування трудової книжки має бути лише частиною реформи по переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. При цьому скасування трудових книжок — це похідна від створення Державного пенсійного реєстру, який дозволить вести облік накопичувального рахунку кожного платника пенсійних внесків і зробить трудову книжку непотрібною.

Наразі ж трудова книжка забезпечує можливість підрахунку трудового стажу, що впливає на отримання пенсії у солідарній пенсійній системі. На противагу цьому у накопичувальній пенсійній системі більш важливим є розмір зібраних пенсійних внесків, які трудова книжка жодним чином не враховує. Відтак можна зробити висновок, що пакет законів щодо скасування трудової книжки не повинен ставити собі за основну мету скасування трудової. Законопроекти мають бути спрямовані на облік пенсійних внесків на накопичувальних рахунках, що зробить трудові непотрібними. В іншому випадку, скасування трудових книжок буде імітацією реформ,
— наголосив він.

До слова, створення пенсійного реєстру піднімає на поверхню ще одне питання, про яке давно говорять, але поки що не вирішують – інвентаризація пенсіонерів.

Потрібно перевірити кожну пенсійну справу, перевірити, чи дійсно існує такий пенсіонер, чи дійсно ця людина досягла пенсійного віку, чи правильно зроблений розрахунок пенсії, чи отримає вона кошти, розмір яких співвідноситься із тими внесками, які вона сплачувала до пенсійного фонду. За словами Третьякової, Україні потрібно повернутись до жорсткого страхового принципу пенсійного забезпечення.

"Потрібно визначити, хто є реально бідний та потребує допомоги, а хто несправедливо отримує надмірні суми. Якщо людина чесно сплачувала кошти до Пенсійного фонду – отримувати вона мала б багато. Якщо не сплачувала, отримувала заробітну платню "в чорну", то, чого ми маємо її годувати? Вона ж раніше не думала про те, що потрібно годувати людей похилого віку. До цього жорсткого страхового принципу потрібно повернутись. Він є справедливим. Через те, що ми дотягуємо тих, хто не робив внесків до Пенсійного фонду, ми не можемо підвищити пенсії тим, хто туди їх сплачував", — додала експерт.