Перед тим, як знищувати радянську символіку, ті пропонують створити раду з експертів, які б чітко визначили - що є - мистецтвом, а що - пропагандою.
Станцію "Палац Україна" оздоблює мозаїчне панно "Червоноармієць". Воно тут з'явилось у 1984 році. "Рабоче-крестьянская красная армия" так розшифровується абревіатура, що над головою солдата в будьонівці зі штиком. А "1918" – це рік заснування цієї самої армії.
У вестибюлі станції "Вокзальна" – вісім величезних медальйонів, що розповідають про основні моменти історії України. На одному з них зображені селяни і робітники, які зібрались почитати книгу Леніна. А на іншому – момент возз'єднання українських земель на тлі портрета Леніна.
По карнизу вестибюлю станції "Шулявська" бродить "привид комунізму". Букви, з яких складалось це слово, зняли давно, але сліди від них чітко проступають. В торці зали – мозаїчне панно. На ньому – вчений з формулою атому, а за його спиною – робітник з молотом і червоним прапором в руках.
Це панно робота заслуженого діяча мистецтв України – Івана Литовченка. Мистецтвознавців непокоїть, що робота потрапила в перелік тих , котрі хочуть демонтувати. Хоча "Червоноармієць" Степана Кириченка – не менш унікальна пам'ятка.
Аби не перегнути палицю – митці, а також Інститут національної пам'яті, мають долучитись до процесу декомунізації. Серпи і молоти, зображення Леніна у Києві – уже підлягають демонтажу.
Особливих витрат на демонтаж не знадобиться, впевнені депутати. А художники, серед яких оголосять конкурс на нові твори, зроблять це в цілях власної самореклами – безкоштовно.
Як відомо, у Харкові стартувала декомунізація — у місті активно прибирають комуністичні символи. З місцевого відділу МВС прибрали герб Радянського союзу. Серп і молот демонтували також і з приміщення СБУ у Харкові.