Таку думку в коментарі сайту "24" висловив експерт з міжнародного і європейського права Вадим Трюхан.

Це Міжнародний суд, для цього треба ратифікувати Римський статут і не боятись цього. І звертатися з позовом до Росії. Друга площина — це суд ООН. І третя площина — це іноземні і українські юрисдикції, ті підприємства, які були націоналізовані, в першу чергу державні, які були націоналізовані незаконною владою, яка зараз працює в Криму. Вони мають звертатись з позовами як на території України, так і Росії з вимогою компенсації нанесених збитків,
— вважає експерт.

Лише працюючи на цих рівнях можна буде загнати Росію в глухий кут, вважає експерт, і довести, що дії річної давнини були проведені з порушенням всіх норм національного та міжнародного права. Оскільки ані Україна, ані жодна цивілізована країна світу та міжнародні організації не визнають приєднання до Російської Федерації Криму та Севастополя.

Читайте також: Крим. Повернення в Україну

За словами кандидата юридичних наук Ганни Маляр, історія у XXI столітті не знає прецедентів, коли анексовані території повертались за судовими рішеннями. Тому всі звернення української влади до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Гаазького суду є чисто формальним актом, яким Україна повинна продемонструвати свою позицію перед міжнародною спільнотою. Юрист не вірить, що Росія виконає рішення міжнародних судів: "Зараз в російському парламенті активно впроваджується тенденція, щоб на юридичному рівні відмовитись визнавати юрисдикцію міжнародних судових інстанцій".

Юрист пояснила, що термін розглядання справ в ЄСПЛ — три роки, і за цей час може трапитись що завгодно. Крім того, не потрібно переоцінювати дієвість цих судових рішень щодо виплати компенсації, особливо, коли Росія не хоче їх визнавати.

Читайте також: Нова влада Росії показово поверне Крим, — політолог

Нагадаємо, Україна подала три позови у міжнародні суди проти Росії. Також 18 березня МЗС України підготувало заяву до Гаазького суду щодо військової інтервенції Росії.