Що насправді хотіли сказати автори публікації у NYT і що це може означати для України, – в матеріалі сайту "24".

Провокація і перекручування інформації

Нагадаємо, як розповів експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Еллеман, якого The New York Times цитує в статті "Північнокорейський ракетний успіх пов'язаний з українським заводом, кажуть дослідники", існує підозра, що нещодавній успіх випробувань міжконтинентальних ядерних ракет КНДР міг відбутися завдяки отриманим з нашої держави двигунам. Справа в тому, що ці ракети можуть досягати США – з відповідними наслідками. І це, безперечно, пряма загроза національній безпеці Сполучених Штатів. А в таких випадках, як відомо, Вашингтон реагує різко і жорстко. Тим більше, якщо врахувати серйозний конфлікт між США і КНДР і погрози розв’язання третьої світової.


Трамп дуже невдоволений, що ракети КНДР можуть дістатися до США

Втім, сам Еллеман пізніше заявив у соцмережах, що його слова не так зрозуміли і він не стверджував, що до цих поставок з українського заводу "Південмаш" причетна безпосередньо влада України. Технології могли викрасти. До того ж, виготовлення цих двигунів пов'язано з російською ракетною програмою. І потрапити до КНДР вони могли і через чорний ринок.

Читайте також: Ядерна тяганина між США та КНДР: у Держдепі зробили заяву

Заяву зробили і на самому "Південмаші", зазначивши, що завод не має жодного стосунку до північнокорейських ракетних програм космічного та оборонного характеру. Секретар РНБО Олександр Турчинов традиційно знайшов у викладеній інформації руку Москви. Прем’єр Гройсман назвав це провокацією.

Рука Росії чи шпигунство?

За словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, ситуація із можливими поставками українських двигунів Північній Кореї поки незрозуміла. Це лише думка експерта впливового видання, а не офіційна заява Вашингтону. По-перше, говорить Давидюк, це може бути натяк українським політикам на те, що участь у чорному ринку зброї не вітається нашими західними партнерами і може мати наслідки в двосторонніх відносинах. Особливо, підкреслює він, якщо це перетинається із стратегічними ворогами західних партнерів – такими, як Північна Корея для США.

Читайте також: Південна Корея хоче розмістити протиракетну оборону США для захисту від КНДР

Як нагадує політолог, у політичній історії України вже була схожа ситуація, коли через сіру і чорну торгівлю зброєю з, так би мовити, поганими хлопцями – диктаторами Кадаффі і Хусейном – українські президенти потрапляли в міжнародну ізоляцію. Але чи зараз розігрується такий сценарій – невідомо.


Версія про причетність Кремля цілком правдоподібна

До речі, як зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, скандал при президенті Кучмі про поставки зброї роздмухувався, швидше за все, Росією, щоб зірвати зближення України з НАТО.

Росіяни запускали інформацію, що ми продаємо зброю диктатору Лівії Кадаффі. Потім була відома історія з "Кольчугами" для Хусейна, яка спиралася на "плівки Мельниченка", але ніяких підтверджень цьому так і не знайшли,
– говорить Фесенко.

Тому, зазначає політолог, якраз випадку з КНДР версія з рукою Москви цілком логічна і правдоподібна. Але мета інша – не допустити ухвалення США рішення про надання Україні летальної зброї.

Хоча Микола Давидюк більш скептично оцінює версію про причетність Кремля. Як вважає експерт, занадто хитро задумано.

Виникає питання: як росіяни могли цю інформацію розмістити в такому виданні, як The New York Times? Когось підкупили? На практиці це зробити практично неможливо,
– переконаний експерт.

Хоча ЗМІ опублікували інформацію, що свого часу Еллеман співпрацював з російськими спецслужбами. Сам американський експерт це заперечує.

Третя версія, як говорить Давидюк, не можна виключати продажу цих двигунів. Однак це могла зробити і українська сторона, і росіяни.

"Невідомо: двигуни продала українська сторона чи росіяни? Або взагалі якийсь чиновник продав технологію. Хоча в 2012 році влада України арештувала двох північнокорейських розвідників, які намагалися купити у нас зброю. Їх засудили на 8 років за шпигунство проти України. Зрештою, це могло статися ще в 2013 році при Януковичі", – зазначає політолог.

За словами політтехнолога Тараса Березовця, двигуни для північнокорейських ракет могли дійсно потрапити саме з Росії. Експерт зазначає, що з цього приводу важливу заяву зробив екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук. Екс-чиновник зауважує, що всю технічну документацію КБ "Південне" мають у своєму розпорядженні і росіяни.

Не факт, що несподіваний успіх північнокорейців стався завдяки росіянам, але якщо ракетні технології потрапили в руки розвідки КНДР через них, схема з підставою України виглядає найбільш правдоподібно,
– пише Березовець на своїй сторінці у Facebook.

Наслідки і що робити Україні?

Найбільша проблема для України виникне в тому випадку, підкреслює Володимир Фесенко, якщо раптом інформація про поставки зброї Україною підтвердиться. Тоді це загрожує не тільки репутаційними втратами. Летальне озброєння Україна точно не отримає. За великим рахунком, ми можемо потрапити в міжнародну ізоляцію і до нас можуть застосувати санкції. Хоча, як зазначає Березовець, нинішній рівень підтримки Штатами України безпрецедентний, і ракетний "злив" відбувається якраз тоді, коли Трамп може прийняти рішення про виділення українській армії летального озброєння.

У цій історії занадто багато збігів, щоб повірити у випадковість. Найголовніше питання – заради чого влада ризикувати підтримкою Штатів, йдучи на божевільну небезпеку з КНДР, адже все так чи інакше випливе. Американці насправді контролюють те, що відбувається на КБ "Південне" і розібратися в суті того, що відбувається, їм не важко буде,
– вважає він.


Порошенко і Турчинов повинні організувати спільно зі США розслідування

Водночас, як наголошують експерти, цю ситуацію обов’язково використає Кремль. За словами Миколи Давидюка, Путін показуватиме, що тепер вже не він останній диктатор у світі, а лідер КНДР Кім Чен Ин.

Президент РФ зараз буде намагатися бути "корисним", хоча він ображений на США за розширення санкцій. Але Путін використає цю ситуацію максимально для себе. В тому числі, для публічного приниження України,
– вважає Микола Давидюк.

І, безперечно, це стане однією з тем майбутніх переговорів помічника Путіна Суркова з спецпредставником по Україні Куртом Волкером.

При цьому спостерігачі наголошують: ситуація серйозна, тому потрібна тісна і ефективна взаємодія американських і українських спецслужб, щоб провести повне розслідування і закрити це питання. Власне, сам експерт Майкл Еллеман вважає, що Україна має провести розслідування щодо ракетного скандалу спільно зі США.

До речі, в цьому випадку, говорить Тарас Березовець, можливий бумеранг.

"Якщо в причетності до передачі технологій КНДР і озброєнні тоталітарного режиму Пхеньяну, що загрожує безпеці США, викриють Кремль, розплата буде жорстокою. І санкції за Крим і Донбас здадуться квіточками", – вважає Березовець.

Але в цій історії є одна важлива деталь. Як підкреслює голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран, ядерна криза з КНДР справді має і українське коріння.

Доля країни (України – "24"), яка здала ядерну зброю, а потім опинилася наодинці з агресором, стала стимулом для всіх без винятку країн, в тому числі і для сумнівних режимів, мати лише власне уявлення про безпеку,
– зазначає Таран.

Іншими словами, свого часу Україна погодилася на умови Вашингтону та Москви, і відмовилася від ядерного потенціалу. Взамін ми отримали війну з одним із підписантів Будапештського меморандуму, який нам гарантував безпеку і суверенітет – Росією. При цьому наша держава затиснута з усіх боків західними партнерами, і нам відмовляють навіть у наданні летального оборонного озброєння. Тоді, як інші країни третього світу – КНДР, Іран а також Росія продовжують нарощувати ядерний потенціал, погрожуючи світу. Україна ж залишається бідною родичкою, яка через свою доброту залишилася беззахисною.

Читайте також: Зброя для України: про ризики і доцільність надання озброєння нашій країні