Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Україна в крові: юристи збирають докази насильства у “Чорну книгу”

Вбивства, катування, викрадення, арешти - це Україна кінця 2013, початку 2014 року.


"Агенти держави" залишаються непокараними

За два місяці правозахисники та юристи ледь встигали фіксувати побиття, знущання, переслідування, зневагу права на свободу під час затримання та визначення запобіжного заходу, порушення права на приватність, пов`язаного з обшуками, порушення права мирних зібрань та свободу висловлювань.

"Довіри до існуючої судової системи і влади в Україні в громадян немає. Маємо парадоксальну ситуацію: люди, які били, яких ідентифікувати не складає великої проблеми, – ніхто з силовиків до відповідальності не притягнутий. А з цієї сторони взято більше 200 людей, яких справедливо люди вважають фактично заручниками", - каже юрист, член Комісії з розслідування порушень прав людини в Україні Василь Кисіль.

"В цих випадках, коли ми бачимо людей, що до них застосовувалось певне побиття, і ми можемо резюмувати, що це роблять агенти держави. Крім того у них відірвані кисті рук, вибиті очі. Це дуже серйозні речі, які обов’язково повинні стати предметом розгляду Європейського суду з прав людини. А катування – це максимальний розмір виплати", - розповів суддя Європейського суду з прав людини Станіслав Шевчук

Україна не ратифікувала статут Міжнародного кримінального суду

Українці та світ побачили й дії, які можуть підпадати під визначення "злочини проти людяності", - стверджують юристи.

"Україна підписала, але не ратифікувала статут Міжнародного кримінального суду. Держава не зв’язана положенням будь-якого договору, в тому числі Міжнародного кримінального суду, якщо вона не є стороною цього документу. У порядку винятку прокурор може порушити кримінальну справу за вчинення злочинів проти людяності у випадку, якщо до нього звернеться Рада безпеки Організації об’єднаних націй", - колишній суддя міжнародного трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко.

Силовики свідомо нападали на медиків та журналістів

Окрім залякувань, побиття мирних громадян, катування та викрадень, зафіксовані і факти порушення прав третьої сторони в ході бойових дій. Йдеться про медиків, які зазнали нападу з боку правоохоронців 22 січня, та журналістів, які потерпали від дій силовиків усі два місяці громадянського протистояння.

"Хотів саме закарбувати кидання каменюки в мітингувальників. Я помітив, що в мене кинули, я просто не думав, що це граната. В даний час лівого ока у мене нема, на праве око дуже впав зір, практично я не бачу, бачу тільки смутно, порушена координація руху, зі слухом проблеми, і дуже страшні нічні головні болі, практично я ночами не сплю, ока немає, але воно болить", – розповів журналіст Ігор Демченко.

За попередніми підрахунками, від початку протестних акцій в Україні фізично постраждало 136 журналістів українських та іноземних ЗМІ. За даними Інституту масової інформації, йдеться про свідомий обстріл, знищення техніки та побиття, аби перешкодити професійній діяльності.

"Єдина міжнародна судова інстанція, яка розглядає такого роду злочини – це відомий суд в Гаазі. Немає прецеденту невиконання рішення цієї судової інстанції. Те, що сьогодні кричуще в нас, то воно може бути абсолютно предметом розгляду цього суду через 10, 15 чи 20 років. Терміну давності немає", - пояснив юрист, член Комісії з розслідування порушень прав людини в Україні Василь Кисіль.

Юристи збирають факти насильства у "Чорну книгу"

Провідні українські юристи-міжнародники утворили Комісію з розслідування порушень прав людини в Україні. Зібрані факти увійдуть до так званої "Чорної книги" і передаватимуться до міжнародних інституцій.

"Основна роль комісії полягає в тому, щоби належним чином підготувати докази для їх передачі міжнародних інституцій. Громадяни України використовують всі форми правового захисту в Україні і після цього матеріали будуть передані до Європейського суду з прав людини. "Чорна книга" формується в Україні для подальшої передачі цієї бази даних Раді безпеки ООН, а також для інших країн, які зацікавлені саме у демократичному розвитку України", - розповів юрист, член Комісії з розслідування порушень прав людини в Україні Станіслав Батрин.

"Подивіться в статтю 7 Міжнародного кримінального трибуналу. Там перераховані такі злочини як вбивство, катування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, викрадення людей, знищення, безпідставне знищення власності. Тобто все те, що відбувається тут в Україні, на жаль", - каже голова комісії, колишній суддя міжнародного трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко.

На території України не діє Римський Статут, необхідний для Гааги

Злочини проти людяності розглядає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Але на території України не діє Римський Статут, яким було започатковано суд. Ратифікація цього статуту була одним із пунктів Угоди про Асоціацію України з ЄС, яку відмовився підписувати Президент Янукович.

"Одна з основних причин, чому не хотіли підписувати Угоду про асоціацію… Тому що саме в Угоді про асоціацію, крім торгівельних відносин (про що завжди говорять), там є політичні зобов’язання. Там є в тому числі зобов’язання приєднання до цих механізмів Міжнародного кримінального суду. Мабуть хтось, хто тоді вже розумів, що це значить для них, не захотів іти на такий крок", - пояснює  експерт з міжнародних питань Центру Разумкова Валерій Чалий.

"В разі, якщо тут відбудеться ескалація порушень прав людини із широким застосуванням сили проти мирних громадян, то тоді Рада безпеки може ухвалити таке рішення. І тоді вже Міжнародний кримінальний суд може порушувати справу. І навряд чи заради врятування реноме Януковича Путін буде ставити на кон авторитет Росії", - вважає Голова комісії, колишній суддя міжнародного трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко.

"На мій погляд, перспективи сумнівні, враховуючи, в яких випадках створювалися такі трибунали. Скажімо, трибунал по Югославії, трибунал по Руанді - спеціальні трибунали. Ну, масштаб злочинів - не порівнюваний. Таке рішення з боку ООН означає, що в Україні сталася гуманітарна катастрофа", - переконаний виконавчий директор української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Українці можуть звертатися до Європейського суду з прав людини

Попри задокументовані факти та свідчення, розслідування порушень прав людини та покарання винних в Україні не було. Відповідно, після вичерпання права захисту тут, потерпілі звертатимуться до Європейського суду з прав людини. У разі визнання міжнародною інстанцією порушень, покарання відбуватиме фактично кожен громадянин, який сплачує податки.

"Розмір компенсацій за завдану шкоду постійно зростає, при чому зростає інколи навіть в геометричній прогресії. Відповідно, цим примушується держава задуматися над цією кризовою ситуацією в цій державі. Розміри компенсацій сягають 15-20-30 тисяч євро, в залежності від завданої шкоди", - розповів експерт Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко.

"Якщо це тортури, катування - це найбільш високі суми присуджуються за таким видом порушення, якщо це завдання смерті, це також достатньо великі суми можуть бути присуджені. Враховуючи масштаб порушень, це може бути дуже багато. Якщо це буде тисяча скарг, можна помножити на 20 тисяч євро, ось вийде сума там в 20 мільйонів, чи скільки, ну просто це важко передбачити", - каже виконавчий директор української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Аби виграти справу в Європейському суді потрібне сильне бажання відновити справедливість та кваліфікованість  адвокатів, - зазначають фахівці. Втім, не всі громадяни України налаштовані добиватися покарання кривдників

"Більше було пошкодження – то струс мозку, трошки вони тряснули все-таки моєю головою, сильні забиття по всьому тілі, забили мені куприк, так, що я на ноги не міг ходити, я їх за собою волочив, ну слава Богу, зараз би хтось зібрався за мною побігти, напевне би не догнав мене. Зверталися до мене юристи, всі зверталися, пропонували, щоб я з них і мільйони збивав, і багато грошей, але мені цього не треба, вони з мене мільйони не збивали, мені від них нічого не треба, мені треба тільки суду Господнього", – розповів постраждалий козак Михайло Гаврилюк.

Європейський суд вже зробив пріоритетною справу євромайданівця

Тим часом, Україна побила своєрідний рекорд - Європейський суд з прав людини вже прийняв у провадження справу євромайданівця Ігоря Сіренка і зробив його заяву пріоритетною. Потерпілий стверджує, що його побили працівники спеціальних підрозділів міліції під час силового розгону мирних демонстрантів та незаконно затримали 30 листопада 2013 року. Сіренко скаржиться на порушення чотирьох статей Європейської конвенції з прав людини.

Пріоритетність, яку надав Європейський суд цій справі, юристи тлумачать так, що в середині березня можна очікувати на рішення. За наявною інформацією, випадок безпрецедентний, адже судових розглядів в Україні з цього питання ще не було, а, за правилами, Європейський суд береться за справу тільки коли всі можливості в національних судах вичерпані. За словами правників, це може означати, що віри в справедливість українських судів у міжнародної спільноти вже немає.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук