Походив він з давнього козацького роду. Батько був видавцем першої полтавської газети, а син ще в юності вивчив німецьку, французьку, англійську та італійську мови.
З нього міг вийти прекрасний гуманітарій, але ж ні — Дмитро обрав фізику. Вже у старших класах гімназії вчителі ніяковіли перед малим вундеркіндом. Ще би, адже почесне звання професора він отримав у якихось 27 років.
Винахід українця – це протонно-нейтронна модель атомного ядра, яку вивчає кожен школяр світу. Це відкриття увійшло в історію як одна з найважливіших подій ядерної фізики. До нього десятки всесвітньовідомих учених висували свої теорії, але правда відкрилася лише полтавчанину.
У 1945-му році, коли радянський прапор уже майорів над Рейхстагом, Іваненка забирають до армійських лав, але, звісно, не воювати. 40-річного фізика-ядерника таємно відряджають до Німеччини, щоб дослідити матеріали про стан німецької ядерної програми. ЇЇ керівником був Вернер Гейзенберг, тож українець буквально жив у його кабінеті, читаючи таємні протоколи німецьких фізиків.
Читайте також: Киянин придумав, як позбавити людство страху перед літаками
А в серпні 1949 року Радянський Союз провів випробування своєї першої атомної бомби РДС-1, і в цьому проекті теж взяв участь полтавський фізик Іваненко.