Він тримає в руках найцінніший подарунок від дружини: затертий у боях невеличкий буклет. Сергій Калина – учасник зимових боїв під Авдіївкою. Згадує, як після тих страшних подій його викликали у Київ отримати нагороду від президента.

Хлопця зустрічала дружина із шестимісячним сином Марком. Вона влаштувала для чоловіка і батька справжній сюрприз. Малого офіцер бачив лише 3 рази. Але відстань та розлука не заважають пишатися сином. Ті миті, коли рідне немовля можна потримати в руках, цінує найбільше.

Нещодавно дружина із сином усього на кілька годин приїхали до нього під Авдіївку. Матір і батько Сергія також військові. З татом молодому офіцерові навіть довелося служити в одному секторі. Мама ж увесь час сама рветься в зону бойових дій, та чоловіки її не пускають. Тому поки за життя сина хвилюється в тилу. Сергій пишається своєю професією. А війна лише підтвердила правильність його вибору. Він відповідає за бронетехніку, тому під час контратаки, коли українські військові відбили понад кілометр рідної землі, Сергій зі своїми підлеглими забезпечували передову всім необхідним.

Читайте також: Італійський доброволець: Україна – це щось чисте, справжнє. Це – істинна Європа

Для евакуації та забезпечення вибрали одну бронемашину. Проїжджати треба було через оці залізничні рейки. Саме тут розташована позиція бойовиків "Алмаз", яку після загибелі капітана Кизила хлопці перейменували за його позивним в "Орел". Хлопцям доводилося робити по три-чотири ходки за добу. Ворог нещадно накривав українські позиції з усієї наявної в них зброї.

Тільки заходили свіжі сили, як знову треба було їхати на евакуацію. У ті дні роботи було стільки, що Сергій ні про що не встигав думати. В паняті, розповів, закарбувалося, як забирав тіло першого загиблого. Військовий зізнається, що у миті, коли, не знаєш – виживеш, чи ні, – в голові лише прості, по-справжньому дитячі бажання.