- 11 депутатів відкликали свої голоси з-під мовного закону. Чому так?

- Відкликають свої голоси депутати з передвиборчих міркувань, які розуміють, що обрання по мажоритарних округах на Західній Україні в таких умовах просто неможливе.

Партія регіонів не відмовиться від того закону, тому що якщо вона відмовиться, вона продемонструє свою слабкість як перед опозицією, а також перед своїми виборцями.

З іншого боку вона розуміє, що в такому вигляді, в якому є цей закон, прийняття його буде постійно спричинювати політичну нестабільність і головне посилювати опозицію, яка навколо цього закону вибудовує свою нову передвиборчу стратегію.

- Ви вважаєте, що Президент може закон не підписати?

- Він не може його ні підписати, ні не підписувати. У першому і другому випадку цього закону це буде програш для Президента. Тому​ , очевидно, будуть шукати інший шлях: змінити цей закон, зробити його більш компромісним, провести якісь редакційні зміни для того щоб це не викликало такого обурення. І тоді Президент може цей закон підписати.

Тому що не підписати його він не може. Це б було проявом слабкості перед опозицією, перед своїм виборцем , який і так сьогодні розчарований Партією регіонів. Це було б проявом слабкості перед Кремлем, тому що Кремль дуже уважно спостерігає за тим, що в Україні відбувається навколо прийняття закону про засади мовної державної політики.

- Що ви скажете про хід Литвина?
- Це був не стільки політичний хід, скільки був емоційний викид після того, як його усунули від прийняття цього закону. Це — ніщо інше як протестний жест, протестний демарш українця.

Політичні маневри почались не одразу після прийняття закону, а після того як ситуація почалась розвиватись у дещо іншому напрямку і коли на Литвина, очевидно, почали тиснути в тому числі і Президент, адміністрація, Партія регіонів, а можливо, був тиск і від своїх радників по фракції, тому що для Партії регіонів важливо, аби цей закон підписав саме Литвин.

- Чи очікуєте Ви революцію?
- Ні. Революція сьогодні неможлива. Тому що поки мовний майдан - це майдан опозиціонерів, а не громадян. А для того щоб він був майданом громадян і перетворився на нову революцію , треба щоб декілька потоків невдоволених владою об'єдналися в одне протестне річище. Чому там нема чорнобильців, афганців?

В Україні є багато протестів, але вони носять локальний характер. Вони ніяк не можуть бути зорганізовані в один громадський протестний рух, який би відкрив можливості для нового революційного майдану. Тому що афганці і чорнобильці не бачать своїх інтересів у захисті мови.

А лідера, який міг би об'єднати ті всі різні рухи в один немає. Він в тюрмі! Ось чому Тимошенко сидить в тюрмі. Тому що якщо вона була б сьогодні на волі, то уже б , очевидно, на цьому мовному майдані були б не тільки захисники української мови, але й захисники своїх трудових, соціальних, підприємницьких прав, чорнобильці, афганці, молодіжні громадські рухи і всі-всі невдоволені владою. Але їх немає. Тому і революції немає.

Розмовляв Тарас Середич

Телеканал новин "24"