Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Велика Британія, як "Україна Плюс"

Велика Британія і Україна – несподівана
Велика Британія і Україна – несподівана "схожість" / iac.org.ua

Уряд Великої Британії оприлюднив план виводу країни з Євросоюзу. Попри очікування, кабінет Терези Мей відкинув варіант "м‘якого розлучення" й віддав перевагу, певно, найжорсткішому варіантові: за думкою британського керівництва, стосунків поміж Королівством та ЄС має залишатися лише трохи більше, ніж їх є у наявності між Євросоюзом та Україною.

Тереза Мей та її міністри визначились з питанням, як саме вони хочуть виводити свою країну зі складу Євросоюзу. Що ж у них вийшло?

Було відкинуто так звану "швейцарсько-норвезьку модель", яка передбачає повний доступ Британії до внутрішнього ринку ЄС – й, таким чином, забезпечує вільне пересування товарів, послуг, капіталу та людей. Цього всього британський уряд мати не бажає.

Так само було відкинуто варіант з чисто торговельною угодою, позаяк Мей прагне зберегти спілку з ЄС принаймні в напрямку ринку капіталів, а також щодо зовнішньої політики та політики безпеки.

Дивним чином, найбільш схожим на подібні уявлення виявився варіант співробітництва, який свого часу європейці запропонували Україні – а саме, взаємний доступ до внутрішнього ринку та співробітництво в сфері безпеки та зовнішньої політики, але при цьому – без автоматичного підкорення європейським правовим стандартам та без залежності від рішень Європейського суду.

Все це звучить, звісно, вельми жорстко, проте ситуація є саме такою: судячи з офіційної інформації, яка надходить з Лондона, британці вважають, що найкращими стосунками між ними та Євросоюзом були б стосунки, подібні тим, які склалися між ЄС та українцями.

Брюсельські посадовці вже встигли навигадувати з цього приводу купу жартів, які їх британські колеги вислуховують з замученими посмішками. А що їм залишається? Пост-брексітівська Британія стрімко перетворюється для європейців просто в "третю країну" – таку ж, як Україна. З нею, вочевидь, буде укладено саме таку асоціацію, не більш. І ще невідомо, як все вийде з безвізовим режимом – зрештою, "асоційовані" грузини чекали на нього довгі роки, а українці – так взагалі чекають досі.

Втім, слід розуміти, що ситуація, яка склалась, зовсім не з‘явилася за ініціативою Брюселю – це продукт творчості виключно кабінета Терези Мей. Леді прем‘єр-міністерка Її Величності в жодному разі не бажає "м‘яких" моделей на кшталт норвезької чи швейцарської, з доступом до внутрішнього ринку ЄС, з вільним переміщенням товарів, капіталів, людей та послуг – лише брексіт, лише хардкор. Її основна думка: британці мають самостійно регулювати потоки мігрантів з країн Євросоюзу та вийти з підпорядкування Європейського суду. І тому британцям, залишається, власне, лише один шлях взаємовідносин з Європою – класична угода про вільну торгівлю. Така, яка існує між Євросоюзом та десь двома десятками країн в усьому світі.

Останнє, що було чути з цього приводу з британської столиці – це, що Велика Британія могла б зробити спробу отримати угоду, яка була б складена за канадським зразком. Але СЕТА (так зветься угода про вільну торгівлю між Канадою та ЄС) – це суто торговельний документ, в якому не передбачується, скажімо, асоціація ринків капіталів – сектор, який для потужного британського фінансового ринку є ключовим. Досить лишень згадати, що європейські штаб-квартири більшості великих світових банків перебувають наразі саме в Лондоні – тепер їм, вочевидь, доведеться перебиратися, скажімо, до Франкфурту-на-Майні). Окрім того, в канадському варіанті відсутня й така важлива для Терези Мей політична складова – співробітництво в зовнішній політиці та політиці безпеки. В українській моделі, навпаки – все це є. Взаємний доступ до ринків, який не передбачає автоматичного підкорення європейському законодавству, жодного вільного права на проживання та роботу, право на окреме укладення торговельних відносин з третіми країнами...

Брексит за ціною членства в ЄС

В Брюселі тим часом команда переговірників чекає, що Тереза Мей намагатиметься розіграти карту британської сили в питаннях безпеки та, особливо – в військових питаннях: британська армія залишається найсильнішою серед армій Євросоюзу, та й членство в так званому "ядерному клубі" дорогого коштує. Плюс, звичайно, постійне місце в Раді Безпеки ООН, не кажучи вже про славетні британські "номерні" розвідки. До цієї пори Євросоюз отримував від всього цього немалий зиск – це ні для кого не є секретом. Як не є секретом і те, що європейцям вельми бажано було б отримувати його й надалі.

Звичайно ж, нема сумнівів у тому, що Сполучене Королевство в змозі запропонувати Євросоюзу на переговорах про асоціацію значно більше, ніж та ж Україна. Тож, скоріш за все, пакт між Великою Британією та Євросоюзом, врешті-решт, виглядатиме значно щедрим та вигідним, ніж той, якого було запропоновано українцям. Маючи своєю основою українську модель, він може вважатися пактом "Україна Плюс" – так назвав його, зокрема, брюсельський Центр європейської політики (CEP). Його буде створено окремо, на британську мірку. Двоє фахівців цього центру проаналізували окремі політичні аспекти брекситу та дійшли висновку, що Європа готова надати Британії "українську" модель – з вільною торгівлею, але з обмеженням пересування, а Британія, в свою чергу, готова "віддячити" європейцям за це певним фінансовим внеском в європейський бюджет та продовженням тісного співробітництва в питаннях оборони та безпеки.

Але все ж таки, Брюссель намагається напередодні переговорів зміцнити свої позиції настільки, наскільки це можливо. Єврокомісія бажає бути готовою до всього на момент, коли уряд Терези Мей подасть формальну заяву на вихід з ЄС – а відбудеться це, найпізніше, в березні. Цього моменту європейська сторона надасть свої пропозиції для обговорення, а лідери країн та урядів ЄС почнуть свою власну торгівлю – про надання Єврокомісії мандата на переговори. Водночас, насамперед, важливою залишається така обставина: на думку лідерів ЄС, брексіт має обійтись Британії не дешевше, ніж членство в Євросоюзі. Тільки таким чином Співтовариство може протидіяти бажанню інших країн також покинути його. Тобто, власне, на кону стоїть єдність Євросоюзу, як такого.

Слід зазначити, що єдність, яку проявляют зараз лідери країн Євросоюзу, є просто зразковою – особливо, на тлі внутрішніх негараздів з інших питань, наприклад – з питання прийому біженців або фінансування Греції, яка так і не виборсалась із кризи. Можна, певно, стверджувати, що брексіт згуртував країни ЄС, як ніколи раніш. Навіть Єврокомісія та Рада Європи в цьому напрямку примудряються не посваритися між собою, а грати єдиною командою.

Як рахувати гроші?

Особливо важкими переговори обіцяють стати, щойно мова зайде про гроші. Точніше – про структурні фонди Євросоюзу, з яких фінансується багато проектів у Великій Британцї. Зрештою, на кону стоять долі багатьох людей: наприклад, що буде з британськими посадовцями, які працюють в європейських структурах? А яку частину фінансування європейського апарату Лондон готовий взяти на себе?

В будь-якому разі, Євросоюзові доведеться наново організовувати свій бюджет, позаяк Велика Британія була досі однією з семи країн-донорів ЄС (тобто, країн, які віддають до загального бюджету більше грошей, аніж звідти отримують), до того ж – аж ніяк не наймалішим. З точки зору Брюсселю, одним з серйозних важелів тиску в цьому випадку може стати збереження членства Лондона в Європейському інвестиційному банку (EIB). Цей європейський заклад фінансує в Великій Британії соціальне житло, учбові заклади і навіть будівництво відвідних каналів під Темзою. Все це Лондону, як що, доведеться фінансувати самотуж або просто закривати – але ж не хочеться... Більш за те: саме в тому, що стосується участі в EIB – Британія досі отримувала звідти значно більше грошей, аніж туди віддавала.

Тож питання, наскільки дорогим може виявитись брексіт для британців – далеко не просте. Скажімо, посол Великої Британії при ЄС, який щойно подав у відставку, обурений діями уряду Терези Мей, назвав цифру в 60 млрд євро. Сам він пропонував розтягнути переговори про вихід з Євросоюзу щонайменше на десять років, але пані прем‘єрка бажає завершити їх найпізніш в жовтні-2018, аби залишилось досить часу для узгодження з країнами-членами ЄС та з Європарламентом. Бо в іншому разі є ризик, що європейські парламентські вибори, які мають бути проведеними навесні 2019 року, повинні також відбутися й в Британії. І що тоді робити з новими британськими європарламентарями? Ба ні, ліпше вже назватися "Україною Плюс", аніж застрягти на ганку, наче той Вінні-Пух в гостях у Кроля.

Читайте також: Скільки Великобританії коштуватиме Brexit: вражаюча сума

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук