“На цих парламентських виборах в Україні сформується справжня партія влади, так само з’явиться і реальна системна опозиція. Спочатку це станеться в парламенті, а потім структуризація пройде в регіональних політичних елітах”, - вважає Попов.
У якості політичної команди Президента виборчу кампанію починає “Блок Петра Порошенка” та союзник цієї партії - УДАР, який розділить не лише партійні квоти у списку, але і відповідальність за успіхи та невдачі Президента в перші місяці його роботи. Роботу уряду та “крайньої” парламентської опозиції виборці оцінять, голосуючи за можливу партію Яценюка-Турчинова.
“Що стосується опозиційної ніші, то тут ситуація складніша. Партія “Батьківщина” попадає в когнітивний дисонанс, бо саме ця партія сформувала уряд, півроку керує економікою, соціальною політикою, Олександр Валентинович (Турчинов) протягом трьох місяців виконував обов’язки Президента. Тепер же “Батьківщина” починає виборчу кампанію з опозиційної риторики, фактично критикуючи власну ж діяльність протягом останніх півроку. Для партійного штабу буде досить важко пояснити такі зигзаги долі виборцям”, - розмірковує політолог.
За його словами, залишки Партії регіонів та комуністів захищаються від нападок і звинувачень, ще на початку року вони синхронно голосували за м’яко кажучи непопулярні рішення, “тому зараз виступати в ролі опозиції ці партії не сміють та не можуть”.
“Фактично нішу народної опозиції займає Радикальна партія Олега Ляшка, ця партія єдина з потенційних переможців наступних виборів не перебувала при владі. В цьому полягає один із секретів стрімкого росту популярності Олега Ляшка. Опозиційні настрої в суспільстві зростають, але підтримати когось із "старих" політиків розчаровані виборці не бажають, саме тому можна прогнозувати подальший ріст кількості прихильників Радикальної партії”, - прогнозує Попов.