Наприклад, суддя Черкаського апеляційного суду Сергій Бондаренко. Під час Революції гідності, він відмовлявся виконувати вказівки голови суду й виносити несправедливі вироки стосовно активістів Майдану. Голову суду не покарали, навіть більше вчетверте обрали на керівну посаду.
А Сергій Бондаренко, на захист якого стала громадськість, вирішив також спробувати свої сили на конкурсі до Верховного суду. Тести й практичне завдання виконав добре. А от після співбесіди та перевірки на доброчесність несподівано опустився у рейтингу майже на 20 сходинок.
Підозрює, чому так сталось. Претензій до доброчесності судді члени Громадської ради не мали. Обурюються, що 30 суддів, щодо яких вони дали негативні висновки, конкурс проходять, а Бондаренко, який не побоявся піти проти системи, опинився на останніх сходинках.
Читайте також: "Викликає сумніви": США критично відреагували на конкурс до Верховного суду України
Однак, у ради у конкурсі дорадча функція. Всі важелі у Вищої кваліфкомісії суддів. А там вважають, що все було по-чесному. В громадській раді пояснили, що відносно прозорими були лише перші 2 етапи конкурсу. А це максимум 200 балів із тисячі можливих.
Як нараховували решту 800 – вища кваліфікаційна комісія пояснювати не поспішає. Там радять почитати документи. Тепер естафету у конкурсі перейме вища рада правосуддя. Вона має право вето на кандидатів. Остаточну ж крапку в формуванні нового ВСУ поставить президент. А він свою позицію вже висловив.
Нагадаємо, 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднила рейтинг переможців на посади суддів Верховного Суду. Конкурc розпочався 7 листопада 2016 року. Зареєструвалися у ньому майже 1,5 тисячі бажаючих. До конкурсу допустили 625 осіб.
28 липня завершився конкурс з формування нового Верховного суду України. Президент Петро Порошенко вже поспішив назвати його унікальним в своїй історії і прозорим.
Натомість правозахисники зазначають, що оновлений Верховний суд на 80% складатиметься зі старих суддів інших інстанцій.