Про це пише Bihus.info.

Подільський мостовий перехід – це складна конструкція із 7,5 кілометрів мостів та естакад, які мають з’єднати правобережний Поділ через Труханів острів та Русанівські сади з лівобережною Воскресенкою. Шість автомобільних смуг та нова лінія метро мають полегшити сполучення між лівим та правим берегами. Однак, уже 15 років Подільський мостовий перехід – це довгобуд, роботи на якому постійно заморожують.

Читайте також: Диявол в деталях: як "Укрзалізниця" знижує вимоги до надійності колій на догоду нардепам

У 2016 році в КМДА заявили про наміри добудувати перехід за 5 років і 6 мільярдів гривень. Про тендери на пошук генпідрядника оголосили незадовго до того, як 1 серпня 2016 року країна мала перейти на нову електронну систему ProZorro. Тож інформації щодо виконавців і кошторисів найдорожчого будівельного тендеру в Україні за останні 10 років громадськість отримала мінімум.

Ми не знаємо, хто субпідрядники у цієї компанії, тобто кому вона перераховує гроші, хто насправді їх освоює і за що. Ми не знаємо ціни ні на роботи, ні на будівельні матеріали, ми не знаємо жодної копійки, як вона розкладається по ціні,
– зазначив редактор сайту "Наші гроші" Юрій Ніколов.

Обидва тендери виграє маловідома компанія "Еко-Буд-Трейд" (надалі – ЕБТ). Загальна вартість контрактів сягає 6,55 мільярда гривень. Деталізація по роботам і цінам – відсутня.

Компанія з полиці

Компанію ЕБТ заснували у грудні 2014 року. Тоді фірма мала 1 тисячу гривень у статутному фонді, прописку на адресі масової реєстрації і торгівельну спеціалізацію, що цілком типово для фірм "на продаж".

На сайті юридичної фірми "МОА Бравекс" збереглося оголошення про продаж "Еко-Буд-Трейду".

У юрфірмі пояснюють, такі "поличні" компанії – це спосіб зекономити час для людини, яка вирішила зайнятися бізнесом: "Людині, яка хоче зайти на будівельний ринок, чекати на ліцензію 2-3 місяці. А навіщо, якщо можна зекономити час і купити уже готову фірму з ліцензією. На переоформлення піде лише 2-3 дні роботи".

Вартість такої послуги – 10-15 тисяч доларів. І придбати таку "полічну" компанію – абсолютно легально. Інше питання – чи може така компанія податися на будівельний тендер.

Читайте також: Як одіозні депутати "Блоку Петра Порошенка" наживаються на "Укрзалізниці"

Перші кроки

Нинішній власник ЕБТ – Максим Половко – оформив на себе фірму у листопаді 2015 року, переоформив компанію у будівельну і за 2 тижні виграв свій перший тендер – комунальне підприємство "Спецжитлофонд" найняло його реконструювати будинок на Лук’янівці за 36 мільйонів гривень.

На цьому тендері ЕБТ мав показати наявність кваліфікованих працівників, обладнання, відповідних ліцензій та досвіду. Ліцензія на будівельні роботи від Державної архбудінспекції в компанії була видана лише за 2,5 місяці до виграшу на тендері. Інший дозвіл, від Держпраці, ЕБТ отримав взагалі через чотири місяці після перемоги на тендері і підписання договору.

Перемогу можна пояснити тим, що власник ЕБТ Максим Половко за іншими фірмами повязаний з керівником "Спецжитлофонду" Володимиром Шарієм. Зокрема, за рік до тендеру Половко став власником ТОВ "Троєщинський Торговий Центр", що раніше належав Шарію.

У березні 2016-ого компанія отримала будівельний підряд на 128 мільйонів від КП "ЖитлоІнвестБуд". Компанія мала збудувати другий будинок у комплексі з двох висоток. Першу висотку, на яку проводили окремий тендер, вже добудовувала будівельна фірма СП "Інбуд". Однак, тендер на другий будинок цього ж комплексу "Інбуд" програв. А виграв чомусь ЕБТ, після чого віддав реальне будівництво на субпідряд своєму конкуренту.

Характерно, що раніше Максим Половко був партнером Віталія Пузійчука, бізнесмена з оточення екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.

Далі ЕБТ один за одним виграв ще низку будівельних тендерів. Всі – у столичних комунальних підприємств. Роботи на цих об’єктах або ще тривають, або навіть не починалися. Але маючи підбірку із масштабних контрактів у кількох комунальних підприємств, ЕБТ вже виглядав авторитетним будівельником з чималим досвідом.

І тоді фірма отримала найбільший будівельний підряд десятиріччя – Подільський мостовий перехід.

Скажи мені, хто твій субпідрядник, і я скажу – хто ти

Директор ЕБТ Сергій Драч у минулому керував сотнями підлеглих у Державній архбудінспекції та "Київміськбуді". Нині під його керівництвом працює 12 людей у штаті та ще близько 10 на аутсорсі.

Отримавши перемогу на тендері, ЕБТ став генеральним підрядником, тобто фізично наймає будувати інші компанії і контролює їх.

Загалом Драч запевняє, що ЕБТ добре перевіряє будівельників, яких бере на підряд: "Щоб не було заборгованостей, щоб була порядність у відносинах. Ви знаєте, яка зараз ситуація з ПДВ. Якщо ми отримуємо інформацію, що він уже комусь "допоміг" вчасно не заплатити ПДВ, компанії постраждали, то ми з такими колегами намагаємось не працювати".

На Подільському мостовому переході ЕБТ контролює 150 будівельників. Наразі в проекті задіяно три компанії – ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському»" (колишня "Ленінська Кузня") президента Петра Порошенка, ПАТ "Мостобуд" екс-регіонала регіонала Володимира Прудівуса, а також ТОВ "БК "Адамант". Останній, до речі, фігурант кримінальних проваджень щодо фіктивного підприємництва та мінімізації податків.

Читайте також: Як заробити 14 мільйонів премії за два дні, працюючи держслужбовцем

В ЕБТ переконують, що компанія "Адамант" – одні з найкращих їхніх будівельників, вихідці із вже згаданого "Мостобуду" регіонала Продівуса. Водночас чистий прибуток фірми у 2015 році не сягав і 100 тисяч гривень, у компанії немає сайту, телефон – відключений, а прописана фірма була у квартирі "офіційної власниці" – пенсіонерки з села під Києвом.

У 2016 році "Адамант" потрапив до кримінального провадження у Вінницькій області. Компанія формувала податковий кредит імітуючи придбання товарів у двох фіктивних фірм, створених для мінімізації податків. Слідство встановило, що формальний власник і директор "бізнес-партнерів" "Адаманту" на час угод взагалі відбував покарання у виправній колонії.

Субпідрядники на інших об'єктах ЕБТ, які оплачують комунальники, не менш цікаві.

Розвязку на з'їзді з мосту Патона на Лівому березі ЕБТ поручив ремонтувати фірмі "Сінта-Сервіс". Компанія прописана в старому будинку на Дарниці. Реальний офіс отримувача комунальних мільйонів міститься у Судовому реєстрі – минулого року там проводила обшуки Національна поліція.

"Сінта-Сервіс" потрапила до переліку фірм, які правоохоронці підозрювали у "транзитності" та "фіктивності" і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Читайте також: Ляшко переконаний, що Порошенко планує дискредитувати одну політичну команду

За словами Сергія Драча, на цій розв’язці "Сінта-Сервіс" працювала ще до того, як об’єкт передали на генпідряд ЕБТ. Якість роботи фірми у ЕБТ оцінюють невисоко – компанія так і не зробила водопровід. Що, тим не менш, не завадило знову взяти "Сінту" на підряд і довірити їй понад 6 мільйонів гривень комунальних коштів.

Напружені стосунки в ЕБТ і з іншим будівельником на цій же розв'язці – фірмою "Інжшляхбуд".

Офіційна адреса компанії – квартира у житловій багатоповерхівці на Троєщині. Офіційний телефон – відключений. У 2016 році компанія фігурувала у матеріалах кримінального провадження СБУ у переліку фірм, що використовуються для розтрати державного майна та мінімізації податків.

"Нам доводиться з ними теж мати напружені відносини й буквально змушувати виконувати ці обсяги, на які вони підписали договір. Вони отримали гроші, виконали роботи, але частину ще треба довиконати", – Сергій Драч визнає, що компанія вже не вперше створює проблеми.

Однак, попри нехорошу репутацію, ЕБТ все одно наймає "Інжшляхбуд" – фірму нібито нав’язали їм "згори". Щоправда, хто саме, Драч відповідати відмовився: "Місто порадило, давайте так – місто Київ. Хотіли дуже, щоб працювали. Тож вони працюють".

Повний випуск розслідування "Наші гроші з Денисом Бігусом" дивіться тут.