Луганський Майдан – явище абсолютно природнє. Це був не спосіб виразити своє ставлення до ЄС, а спосіб зберегти Україну в Луганську. Швидше так,
— розповіла одна з активісток.

Після перемоги Революції гідності їх боротьба не закінчилась – весною дівчата продовжували брати участь в акціях за єдність України. Дівчата залишались в окупованому Луганську, коли звідти виїхали більшість активістів. Вони влаштували своє підпілля.

Одного разу дівчата вивісили велетенський синьо-жовтий стяг просто під носом у бойовиків – біля захопленого СБУ.

Активістки покинули Луганськ, щойно зрозуміли, що боротись тут більше не можуть. Спершу допомагали переселенцям, та зовсім скоро повернулись на рідну Луганщину бійцями батальйону. Кажуть, різницю між життям на українських і окупованих територіях на Донбасі відчувають істотно.

Я вірю, що Луганськ обов'язково стане знову українським. Люди повернуться, вони мають розуміти – ці активісти, які стільки працювали, вони повернуться і продовжать свою роботу,
— переконані активістки.