Архів
Курси валют
Погода
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Як наші найближчі сусіди тріумфували у світовій науці

За сто з гаком років лауреатами Нобелевської премії стали представники різних народів. Є в цьому списку і поляки — вони можуть похвалитися десятком співвітчизників, які отримали найвище наукове визнання.

Лех Валенса відомий нам як перший президент посткомуністичної Польщі. Утім, політик — ще й лауреат Нобелівської премії миру.

Саме Валенса заснував легендарну профспілку "Солідарність", яка підштовхнула комуністичний режим у Варшаві до краху. Валенса разом з однодумцями захищав права робітників та ініціював страйки.

Незважаючи на арешти та залякування, він не згортав громадської діяльності й навіть зумів привести "Солідарність" у прокомуністичний парламент Польщі. При цьому до жодного насильства Валенса не закликав — навпаки, шукав компроміси і навіть проводив переговори з урядом.

"Нобеля" 1983 року Валенса отримав за мирну боротьбу за права робітників.

За три роки до Валенси премією удостоїли Чеслава Мілоша. Він — один із найвидатніших письменників двадцятого століття.

Хоча Мілош і належить до класиків, для Польщі став доказом, що її література — інтелектуальна та відповідає духові часу.

Візитна картка письменника — збірка есеїв "Поневолений розум". У ній письменник пояснив, чим тоталітарні режими приваблюють митців. У світі, де щодня існувала загроза від Радянського Союзу, і де водночас вистачало його прихильників, роздуми Мілоша були дуже доречними.

"Незахищеність людини у конфліктному світі" — так журі пізніше обґрунтувало присудження Нобелівської премії з літератури Чеславу Мілошу.

Першою жінкою в історії, яка отримала Нобелівську премію, стала Марія Склодовська-КюрІ. Причому, це сталося двічі: спершу Нобелівський комітет відзначив КюрІ та її чоловіка-француза за вивчення явищ радіації. Через сім років ученій присудили Нобеля з хімії за відкриття радію і полонію, і цього разу вона вже ні з ким не ділила лаври.

Марії Склодовській-КюрІ нелегко було будувати кар'єру, адже на початку 20 століття представниць слабкої статі у науці приймали неохоче. Рідну Польщу їй довелося залишити, бо жінкам не дозволяли вступати до Варшавського університету. А через багато років, уже будучи визнаним науковцем, Марію Кюрі з тієї ж причини не прийняли у Французьку академію наук.

Утім, несхоже, що дослідницю це серйозно засмучувало. Вона горіла роботою і прагнула тільки одного — мати можливість її виконувати.

Дивіться також: У спадщині ЮНЕСКО десятки об'єктів з Польщі та України

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
  • facebook
  • vkontakte
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук