Головним аргументом адвокатів Михайла Охендовського, чому його не можна відсторонювати від виконання обов’язків ні на день, було те, що без голови Центрвиборчкому зупиниться виборчий процес як такий. Адже – наполягали вони – на нього зав’язано багато рішень і підписів: від банальної видачі зарплат колективу ЦВК до підбиття підсумків виборів.
Сторонній глядач міг би і погодитися з цим аргументом, мовляв, дійсно, не можна лишати країну з паралізованим Центрвиборчкомом. Але, на жаль, на цьому свою лінію у досить непересічному судовому процесі програли професійні юристи, які представляли САП і НАБУ. Штука в тім, що сторона обвинувачення, готуючись до процесу над очільником Центрвиборчкому, мала би згадати, що прецедент, коли ЦВК в Україні лишалася без керівника, вже мав місце у 2013 році,
– пише для УНІАН Дмитро Хилюк.
Саме в 2013 році Михайло Охендовськиський і став головою ЦВК. Тоді Верховна Рада припинила повноваження Володимира Шаповала на посаді голови Центрвиборчкому, оскільки йому виповнилося 65 років. Однак, залишаючи посаду, він не залишив розпорядження, хто саме виконуватиме обов’язки голови до того, як з’явиться новий керівник.
Щоб ЦВК не залишалася без очільника, в той же день – 4 липня – Центрвиборчком на своєму засіданні протокольним рішенням обрав тимчасово виконуючого обов’язки голови – Андрія Магеру. А вже 7 липня 2013 року ЦВК обрала нового керівника – Михайла Охендовського.
Читайте також: Охендовський зробив неочікувану заяву про закриття провадження щодо себе
Нагадаємо, Михайла Охендовського підозрюють у тому, що він брав хабарі у розмірі понад 1 мільйон гривень. 13 грудня йому вручили повідомлення про підозру в аеропорту "Бориспіль".
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд встановити для Охендовського заставу у розмірі понад мільйон гривень, оскільки той може втекти. Однак суд вирішив відпустити Охендовського під особисті зобов'язання.
На сам суд голова ЦВК прибув з 15 охоронцями.