Тимчасова адміністрація в банку "Хрещатик" на місяць з 5 травня до 4 червня 2016 року. Повноваження адміністратора Ігоря Костенко продовжили до 4 червня. 98,7% вкладників, що зберігали в банку до 200 тисяч гривень, отримають свої кошти в повному обсязі. Тим часом триває розслідування причин падіння банку. Втім, мало у кого залишаються сумніви, що банк "Хрещатик" був доведений до неплатоспроможності за допомогою спланованих дій ззовні. Одним із перших (ще в день введення тимчасової адміністрації) про це заявив народний депутат Михайло Головко. В кінці минулого тижня в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" про інформаційну атаку на фінустанову заявив екс-глава правління банку Дмитро Гриджук. Він зазначив "навмисність" дій, які призвели до втрати банком платоспроможності.

Відомий банківський журналіст, креативний продюсер програми "Гроші" телеканалу "1+1" Олександр Дубінський висловив свою версію стосовно того, що відбувається. За його словами, була розроблена схема: спочатку НБУ зажадав у короткі терміни збільшити капітал банку, потім акціонерам запропонували поступитися фінустанову іншим власникам. Коли власники "вперлись", комунальні підприємства зупинили платежі в банк і вивели рахунку. "Це навіть підтверджують представники Нацбанку в своїх виправдувальних колонках (Катерина Рожкова для "Української правди") банк ліг", заявив Дубинський. На його думку, в експертному середовищі всі розуміють, що сталося насправді.

Хто саме "замовив" "Хрещатик"? Стосовно цього озвучуються різні версії. Але зараз було б некоректно, не маючи на руках конкретних доказів, робити припущення обвинувального характеру. Важливіше, що серед активних учасників схеми названі чиновники Національного банку. Мимоволі напрошується питання: чи не тому в НБУ в кінці минулого тижня розвинули таку інформаційну активність щодо "Хрещатика"? Представники регулятора, схоже, так сильно прагнули зняти з себе відповідальність за те, що сталося з банком, що "виявили" в "Хрещатику"...організовану злочинну діяльність. Полягала вона нібито в тому, що пов'язані з акціонерами банку компанії провели...погашення по своїх кредитах. У цьому сенсі співробітники НБУ очевидно суперечать самі собі. Пояснюючи причини проблем у "Хрещатику", заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що банк мав занадто високий відсоток кредитів, виданих компаніям акціонерів. А згодом прес-служба НБУ називає погашення цих кредитів, а, отже, зниження частки позик пов'язаних осіб злочинною діяльністю.

У багатьох експертів звинувачення регулятора викликали подив.

"У порівнянні з іншими банками, в які була введена тимчасова адміністрація, відсоток операцій, які можуть викликати питання (наприклад, поділ депозитів між родичами) мінімальний", заявив топ-менеджер одного з комерційних банків, знайомий з ситуацією в фінустанові. Сума депозитів фізосіб, які підпадають під виплати з боку Фонду гарантування вкладів, за останні дні перед введенням тимчасової адміністрації збільшилася в основному на суму відсотків за вкладами, які клієнтам були автоматично нараховані за підсумками березня.

Куратор Нацбанку працював в "Хрещатику" практично весь минулий рік (банк неодноразово звертався за рефінансуванням, але кожного разу його погашав). У режимі онлайн представник Нацбанку моніторив всі банківські операції "Хрещатика". І якби помітив сумнівні то мав усі можливості їх заблокувати. Цю ж інформацію підтверджують і в Національній поліції.

"Давайте називати речі своїми іменами. Національний банк може заблокувати кошти на рахунках в інших банках, якщо операції викликають сумніви. У нього є всі можливості для цього", заявив начальник департаменту захисту економіки Національної поліції Володимир Криволапов.

До двадцятих чисел березня ситуація в "Хрещатику" була стабільною. За лютий-березень була погашена кредитна заборгованість на 600 млн грн. Зменшилися позики пов'язаних осіб, проблемна заборгованість. Навіть той факт, що комунальні підприємства Києва вивели з банку кошти на суму понад 100 млн грн, критично не позначився на стані ліквідності банку.

Однак в двадцятих числах березня клієнтам банку масово почали приходити листи з рекомендацією не платити на рахунки в банку "Хрещатик".

"Листи дуже коректні нібито в зв'язку з технічним збоєм не проводити оплату на рахунки в банку, а тимчасово платити в інший банк. Але сигнал був чітко зрозумілий", пояснюють клієнти фінустанови. А в кінці місяця було організовано справжнє шоу біля центрального відділення банку на Хрещатику.

У четвер 31 березня було відчуття, що працівників "Водоканалу" автобусами звозили під центральне відділення банку на Хрещатику. Буквально за дві години утворилася черга 200-300 осіб. Співробітники намагалися пояснити, що гроші можна зняти в інших банкоматах по місту, бо одне відділення фізично не впорається з таким напливом. Але складалося враження, що була дана команда створити видимість проблем у банку ефектну картинку, щоб ввечері телеканали показали, що у "Хрещатика" стоять черги вкладників.

В результаті інформаційної атаки банк загнали в пастку поточні надходження від клієнтів танули, а вкладники масово і достроково розривали депозити. За інформацією Дмитра Гриджука, якщо в звичайному режимі надходження на поточні рахунки клієнтів складали в межах 200-240 млн грн щодня, то у понеділок 4 квітня вони впали до 35 млн грн, в у вівторок, 5 квітня, склали всього 800 тисяч грн.

У цій ситуації, коли навколо банку штучно розганяли паніку, НБУ зайняв роль спостерігача. Банку "Хрещатик" не пішли назустріч навіть в організаційних питаннях, хоча його центральне відділення вже штурмували вкладники. У п'ятницю банк повідомив, що буде працювати в суботу і неділю. У фінустанови залишалися гроші на коррахунку, банк просили в п'ятницю продовжити операційний день, щоб виконати заявки клієнтів і заплатити платежі в бюджет. Але в НБУ цього не дозволили. Таким чином, у банку виникли непроведені платежі.

Безумовно, НБУ міг забезпечити підтримку і заспокоїти вкладників, заявивши, що "Хрещатику" нададуть допомогу. "У банку не було проблем з розкриттям власників, банк не мав відношення до операцій з переведення коштів в готівку. Це був робочий банк з проблемами, притаманними всім українським банкам. Не може так просто банк пережити трикратну девальвацію національної валюти", розповів представник одного з великих банків із іноземним капіталом.

Експерти дивуються, навіщо взагалі був потрібний такий поспіх із введенням тимчасової адміністрації. "Чиновники НБУ намагаються представити ситуацію так, нібито банк порожній застави вивели. Але лише різного нерухомого майна у банку на 1,2 млрд грн. До 12 квітня була відкрита емісія, але акціонерам навіть не дали можливості нею скористатися. Чому не почекали до закінчення терміну? НБУ вимагав у "Хрещатика", щоб на 1 травня у нього був позитивний капітал. Але капітал вже був позитивним. 31 березня менеджментом була подана програма по зменшенню операцій з пов'язаними особами. До неї додавалася гарантія міської влади, в тому, що вони виконуватимуть умови докапіталізації", повідомив один з фінансових аналітиків.

Як нам вдалося з'ясувати, незабаром комітет Верховної Ради з фінансової політики і банківської діяльності отримає від народних депутатів матеріали, що підтверджують неспроможність звинувачень, озвучених представниками НБУ. Також буде направлено звернення до Національного антикорупційного бюро України щодо дій чиновників Нацбанку, які прийняли рішення про введення тимчасової адміністрації всупереч вимогам законодавства.