Спершу потрібно залити фундамент із залізобетону. Звичайний бетон із часом міг би потріскатися від постійних навантажень, а от металева арматура не дає основі розвалитись. Окрім бетону, фундамент тримають 40-метрові палі, вбиті в землю.
Діаметр нижньої секції вітряка – 6 метрів. Аби її встановити, необхідні зусилля багатьох робітників. Просто поставити її краном не вдасться. Потрібно точно вставити направляючі. За три дні робітники зводять ногу вітряка. ЇЇ висота – 120 метрів.
Щоб встановити силову установку вітряка, на вершину башти інженери залазять по драбині. Підйом триває аж 40 хвилин. Лопаті крутить вітер, вони своєю чергою обертають ротор, кінетична енергія перетворюється на електричну. Далі потужний трансформатор збільшує напругу з тисячі до 20 тисяч вольт. Через кабелі електрика подається на лінії електропередач.
Щороку з цеху фабрики виходить 1300 штук лопатей. Довжина кожної 61,5 метр, основа – пластик, посилений скловолокном. Щоб перевезти одну таку лопать до місця призначення, потрібен гігантський автопоїзд.
Робітники монтують лопаті та піднімають на висоту. Спеціалісти, які працюють з цими велетенськими об’єктами, постійно наражаються на небезпеку, тому завжди повинні бути насторожі, аби їх не роздавило гігантським механізмом.