Французький філософ Філіпп де Лара приїхав до Києва з відкритою лекцією "144 дні з Емманюелем Макроном: що зміниться для Європи", аби переповісти киянам про плани французького президента і погляд на майбутнє Європи та України.
Сайт 24 пропонує ознайомитися своїм читачам з найцікавішими думками філософа.
Сіль землі Макрона
Макрон дуже мало говорить публічно, на відміну від Дональда Трампа, який щодня щось пише у твіттері. Комунікація Макрона побудована на рідких і влучних висловлюваннях. За час свого президентства він провів лише кілька виступів і дав одне велике інтерв'ю.
Досить часто у цих виступах він вживає фразу "віднайти сіль землі". Цей вираз у Франції вживається рідко у політиці і має зрозумілі гастрономічні конотації, відсилаючи нас до висловлювання Христа, який під "сіллю землі" мав на увазі найкращих з людей.
Віднайти "сіль землі" за Макроном – це означає надати смисл чомусь, переконати усвідомити спільні цінності тих європейців, хто забув смак демократії, республіканізму та європейської авантюри.
Постає питання, чи вдасться Макрону бути успішним у своїй діяльності, триматися того рівня, який він собі обрав. Чи зможе він повернути Франції обличчя, яке у неї традиційно було.
У бажанні переродити Європу його вороги закидають Макрону гігантоманію.
До поразок Франції зараз можна зарахувати невдачу у боротьбі і захисту територіальної цілісності України.
Можемо відзначити спільну ментальність між українцями і французами у прагненні свободи.
Переформатування Європи
Франція нічого не буде робити без Німеччини і діятиме обережно щодо неї. Партія Ангели Меркель була переобрана у складних умовах. Зараз Макрон дочекається формування нової німецької коаліції, аби почати переговори з Меркель щодо переформатування Європи. Воно має базуватися на принципах реконструкції і примирення.
Завдання Макрона, в першу чергу, примирити європейців з Євросоюзом і зробити його більш об’єднаним – суверенною одиницею на міжнародній арені.
На думку президента Франції, єдиний спосіб збереження самобутності європейських народів – це переконати їх, що Європейський союз є єдиним виходом. Зробити це буде непросто, бо багатьом європейцям є за що не любити ЄС. Наприклад, за складну бюрократію, яка нібито працює на благо вільного ринку.
Основна ідея нової Європи – це забезпечення безпеки і оборони. Європа зараз переживає непрості часи – прояви диктатури в Угорщині, Brexit, перемоги популістських партій.
Чого Україна може очікувати від Франції?
Революція – це не обов'язково блискавичні зміни. 4 роки минули для України, але не можна однозначно сказати чи це успіх.
Сьогодні багато українців, як і французів, підтримують цінності, які несе революція, але не наважуються у них повірити.
Ситуація залишається туманною. Але чіткішою стосовно оборони. Війна на Донбасі залишається на середньому плані в полі уваги французького президента. На першому для Франції існують важливіші виклики – Сирія, Африка, той же Brexit.
Макрон вважає, що західні країни допустили утворення навколо себе авторитарних режимів, що мають цікаву географію – Саудівська Аравія, Туреччина, Росія, Іран.
Україна є частиною Європи і має своє особливе призначення. Розташування України між Сходом і Заходом є її величчю і нещастям.
Україна має переконати світ, що вона здатна стати демократичною і відповідальною за свою долю. Зміни в українському суспільстві лежать в переосмисленні значення для України Революції Гідності.
Загрози від Росії і дружба
Франція досі не розуміє природу режиму Путіна, але усвідомлює, що майбутнє Європи вирішуватиметься через свободу народів від Балтії до Чорного моря.
На початку століття століття була проблема агресивної Німеччини, але потім виникне проблема Гітлера. Європейці продовжували цькувати Німеччину після Першої світової війни, саме тому з'явився Гітлер. Звичайно, нацизм – це не путінізм, але треба розділяти: одна справа – це Росія, а інша – Путін.
Загалом у Франції вважають, що немає причини ворогувати з Росією. Ці країни були давніми союзниками, у Франції довгий час глибоко сприймали російську культуру. До 1945 року їх дружба була спрямована проти Німеччини, а після – американської гегемонії.
Зараз відбуваються зрушення у сприйманні Росії. Європейці починають розуміти, що таке інформаційна війна і як Росія використовує пропаганду. Тепер від неї спостерігається зворотній ефект.
Дві партії у Франції, які були проросійськими, зараз переживають глибоку кризу. Кандидатка від однієї з них, яка отримала друге місце на виборах, насправді програла.
Російська культура брутальної сили у сучасних умовах є слабкою і неефективною.
Путін і Трамп є благодійниками. Дії одного дозволили постати демократичній Україні, яка була неможлива до 2014 року, а інший дав зрозуміти, що американської ядерної парасольки не існує, і підштовхнув Європу взяти долю в свої руки.
Філіп де Лара — професор Університету Париж-2 Пантеон-Ассас (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму, історії тоталітарних режимів.