У 9 років хлопець дізнається, що таке війна, батьки вирішують емігрувати з міста Рівне подалі на захід.

Сім’я пройшла декілька таборів для переміщених, доки не дісталася Канади. Там їм видали по 5 доларів і по пляшці кока-коли. Так сім’я з однією дерев'яною валізою розпочала нове життя, тож успіх довелося здобувати наполегливою працею.

Першим правильним рішенням була освіта. Батько Ераста працював у Рівному вчителем і хоч у Канаді йому довелося стати робочим, знайшов гроші, аби син закінчив гімназію, а потім і фармацевтичний факультет.

Однак і сам юнак змалечку розвивав у собі хист до підприємництва. У 13 років, коли жив у таборі, скуповував у дітей прочитані підручники і книжки і продавав їх новоприбулим дітям. Бізнес працював так добре, що у батьків грошей не позичав.

Читайте також: Секрети успіху українця, який досягнув однієї з найголовніших посад у Канаді

Крім того, він ніколи не боявся важкої роботи. У Ванкувері, щоб якось підтримати добробут сім’ї, працював на птахофабриці та офіціантом на офіційних прийомах.

Також він обрав хорошу дружину. З Лідою познайомився у "Пласті", і саме вона була головною підтримкою, коли Ераст вирішив розпочати власну справу.

Тоді Ераст взяв кредит у 500 доларів і відкрив першу аптеку. Уже за 1 рік вона принесла йому фантастичний для тих часів дохід – 17 тисяч доларів. Окрилений першим успіхом, українець поставив амбітний план – стати мільйонером до 40 років.

Із термінами щоправда не вгадав, бо 6 нуликів з’являться на його рахунку вже у 35 років.

Кількість аптек збільшувалася, а з ними й добробут родини. Та разом з багатством прийшло усвідомлення, що ним потрібно ділитись.

Канада була однією з перших країн, що визнала незалежність України. Але щоб відкрити посольство, бракувало приміщення. Гуцуляк виписав чек на півмільйона доларів і в одну мить вирішив це питання. За перші 4 роки незалежності він 40 разів побував в Україні.


А Острозькій академії надав 200 тисяч доларів і навіть загорівся ідеєю українізувати Крим. Найбільше дивувало Гуцуляка, що в Україні є дуже багато бізнесменів зі значно більшими доходами, аніж у нього, але чомусь ставати меценатами вони не поспішають.