Про це розповів літературний критик Євген Стасіневич в інтерв'ю виданню "Платформа". На його думку, останні літературні тренди змушують зафіксувати появу такого жанру як "нацреалізм", який не просто так нагадує сумнозвісний "соцреалізм".

По суті, це вивертання того самого, що було за союзу, але навпаки: тепер українське підпілля апріорі хороше, а все, що проти нього – апріорі погане.

Читайте також: Волинська різня як типове явище, якого не могло не бути, – Прохасько

Але такий чорно-білий підхід неодмінно позначається на якості художнього твору.

Але все має свою ціну: затрачується художня якість. До речі, подібні книжки почали з’являтися під кінець нульових, на переході від Ющенка до Януковича. Абсолютно похмурі й безнадійні часи, коли відчуття образи підсилюється, а суспільного консенсусу нема й близько. І "національно свідомі" автори беруть ініціативу в свої руки. В цьому також можна добачити функцію критики: помічати й аналізувати, як ця перша безпосередня реальність співвідноситься з другою, з реальністю мистецтва,
– додав він.