Щоб відвоювати Трьохізбенку бойовикам потрібно побудувати переправу – перекинути понтон, або відновити напівзруйнований міст, підірваний ними ж самими під час червневого відступу. Поки ні те, ні інше не дають зробити українські військові та добровольці, які утримують позиції на березі річки.
Найбільш інтенсивні обстріли починаються з настанням темряви – жителі села за останні 2 тижні не пам'ятають ночі, коли б в селищі не рвалися снаряди. Гинуть мирні мешканці.
Читайте також: Терористи вбили подружжя пенсіонерів у Трьохізбенці, — ОДА
Люди кажуть, що тижнями живуть, не знімаючи з себе весь теплий одяг, який у них є. Нестерпно холодно стало ночувати в підвалах – жителі села змушені залишатися на ніч у своїх будинках, щоночі ризикуючи стати жертвою випадкового снаряду.
Продукти, які ще можна купити в магазині, привозять самі місцеві підприємці, постачальники не наважуються відправляти свої машини під вогонь артилерії бойовиків. Продавці жартують – продукти в них не псуються, адже температура в приміщенні: - 5.
Між військовими та місцевими жителями конфліктів немає. Допомагають один одному чим можуть. У своїх бідах люди звинувачують олігархів. Мовляв саме жадоба грошей і влади привела до війни в Україні.
Рятувальники і швидка не виїжджають у Трьохізбенку під час обстрілів. Гасити пожежі і вивозити поранених жителям доводиться власними силами. Евакуювати постраждалих допомагають Новоайдарські міліціонери.