Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою

Чіткі правила реформи: список медпослуг, які фінансуватиме держава. Безоплатна екстрена допомога – для пацієнтів з серцевим нападом, інсультом, апендицитом, після ДТП чи побутової травми. За державний кошт також паліативна допомога, ведення вагітності, пологи та лікування дітей. Не треба платити за обстеження у сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. А от вторинну та третинну ланку медицини держава покриватиме частково.

Міф 2. Доведеться платити двічі: офіційно у касу і хабар лікарю

Кожна медична послуга матиме чіткий тариф. Держава напряму оплачуватиме всі видатки. Лікарю, який відмовиться надавати допомогу чи ліки з гарантованого пакету або вимагає хабар загрожуватиме кримінальна відповідальність. Пацієнт зможе поскаржитись в Національну службу здоров’я, де контракт з недоброчесним лікарем чи медзакладом одразу закриють.

Читайте також: Скільки українців лікуються безкоштовно: вражаюча цифра

Міф 3. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків

У законопроектах немає жодного слова про закриття лікарень та скорочення медперсоналу. Лікарі конкуруватимуть за пацієнта. Без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. На першому етапі реформи Національна служба здоров’я укладатиме договори з усіма медзакладами. Хто залишатиметься надалі – вирішуватиме сама громада. Адже конкуренція і принцип "гроші йдуть за пацієнтом" впорядкують мережу лікарень.

Найкращі з них технічно та кадрово підсилять, а малозавантажені перепрофілюють під реабілітаційні, діагностичні центри, або ж хоспіси.

Міф 4. Села залишаться без лікарів

Фельдшерсько-акушерські пункти не зникнуть. Фельдшери стануть помічниками лікаря. Сільського лікаря обиратиме громада. Після реформи за одного пацієнта незалежно від місця проживання на первинній ланці держава платитиме близько 370 гривень. Лікар може заробити 740 тисяч гривень на рік, якщо обслуговує 2 тисячі пацієнтів. В цю суму входить оренда, робота лікаря, фельдшера та медсестри.

Міф 5. НСЗУ – це "фінансовий монстр", який розпоряджатиметься 80 мільярдами гривень

Національна служба здоров'я не володіє цими коштами. Вона буде лише закуповувати медичні послуги та підписувати договори з медичними закладами і лікарями. Усі гроші зберігаються на казначейських рахунках.

Окрім цього, Національна служба здоров’я підконтрольна Рахунковій палаті, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК. Її керівника обиратимуть за такою ж процедурою, як і очільника Антикорупційного бюро.