Сталось це у квітні 1710 році в містечку Бендери, що зараз на території Молдови, після поразки козацького війська у битві під Полтавою. Тоді вся старшина разом з Мазепою втекла на територію Османської імперії. Після смерті гетьмана обрали наступника — Пилипа Орлика.
Того дня, коли йому вручили булаву і клейноди, гетьман представив народові першу у світі конституцію із 16 статей.
І хоча козаки звикли жити за демократичними законами Запорізької Січі, навіть для них положення документа звучали революційно. Тут уперше було заявлено про чіткий розподіл трьох гілок влади.
Хтось обуриться: мовляв, про це писали французькі філософи. Але на момент прийняття нашої конституції, Монтеск'є було 21, а Вольтеру — 16 років.
Звичайних українців тоді приголомшила 7-ма стаття: якщо хтось вчинить злочин проти гетьмана, то останній не має права карати винуватця, натомість справу передадуть до суду. Складно уявити, що це могло прозвучати в часи кріпацтва і повного безправ'я селян?
Далі більше: місцеву адміністрацію відтепер обирали на загальних виборах. При чому, у них могли брати участь не лише козаки, а й селяни. Гетьман у перебіг виборів не втручався.
Заборонялось йому і розпоряджатися державною скарбницею, проводити власну кадрову політику.
Обмежували також свавілля козацької старшини. Відтепер вона не могла змусити до панщини простих людей, давати приватні доручення чи навіть вимагати їжі та напоїв.
Здавалось би, із такими законами на українських землях настане новий період. Утім не все так просто. Гетьман Пилип Орлик був у вигнанні, тож конституцію ухвалили представники лише частини українського козацтва.
На допомогу від європейських країн не розраховували — там саме формувались потужні монархії — тож демократична республіка суперечила їхньому світогляду.
Незабаром війська Орлика розбили, а гетьман так і закінчив життя у вигнанні. Про гордість України — першу Конституцію — на певний час забули. Настав час повернути її із забуття.
Дивіться також: Першим електричним трамваєм світ завдячує українцеві