Про це повідомляє Bihus.info.
З 2009 року усі види азартних ігор в Україні були заборонені. Казино, гральні автомати, спортивні букмекери мали закритись. Виняток зробили лише для звичних і безпечних лотерейних квитків – державних лотерей, які насправді не є державними ані в жодному сенсі.
Загалом в Україні є чотири компанії-оператори державних лотерей “Українські національні лотерї” (УНЛ), “М.С.Л.”, “Патріот” та “Ощадбанк”. Строк дії ліцензії у всіх операторів скінчився ще 2014 року. І виявилось, що порядок подовження або видачі нової ліцензії відсутній. Тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак назвав діяльність операторів незаконною та повідомив про створення робочої групи, яка буде працювати над новим законопроектом.
Шлапак планував виписати механізм видачі ліцензії лотерейникам і повернути легалізацію грального бізнесу. За розрахунками міністра це мало принести до бюджету п'ять мільярдів гривень податків щороку.
Реалізувати плани Шлапак не встиг. Наступний міністр фінансів Наталя Яресько також планувала отримати від азартних ігор щонайменше п'ять мільярдів нривень. Однак, ідея знову провалилася.
Тим часом, гральний бізнес поза законом не лише нікуди не зник, а значно збільшив оберти. Нелегальність не призвела до закриття гральних точок. Букмекери та мережі гральних автоматів “переходили” під крило когось з лотерейних операторів. А гральні автомати називали системою продажу електронних лотерейних квитків. Формальна нелегальність відбилась лише на втрачених бюджетом податках.
Читайте також: Чому гральний бізнес працює в усіх українських містах, попри його заборону
Парадокс в тому, що ринок з такими перспективами ані зараз, ані раніше - ніхто не контролював. Ані податківці, ані казначейська служба не моніторять кількість проданих лотерейних квитків, тим більше – квитків у електронній формі на гральних автоматах. Цю інформацію лотерейники надають самостійно і жоден держорган не має можливості перевірити її достовірність.
Контроль за лотерейними ставками мало б здійснювати Держказначейство, якому оператори зобов’язані надати можливість отримувати інформацію про кожну електронну ставку в режимі реального часу. Однак казначейство повідомляє, що свої розрахунки готує на підставі інформації, яку готують самі лотерейні оператори.
У доповідній записці казначейства за 2014 рік вказано, що із 127 лотерей воно контролює лише 13 тиражних лотерей. Обіг інших 114, обсяг їхнього продажу та оподаткування визначають самі власники лотерейних клубів.
Таку бездіяльність Казначейська служба пояснює нестачею паперу, катриджів для принтеру та оргтехніки.
Як в Україні процвітає гральний бізнес та хто його "кришує" – дивіться в розслідуванні програми "Наші гроші".