Таку думку сайту "24" висловив директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
Як зазначає експерт, по-перше, не всі сусіди України відреагували негативно на Закон про освіту – половина промовчала. Це, вважає Магда, показник, який свідчить про те, що в цьому питанні немає консолідації. По-друге, на його переконання, для тих, хто відреагував – це елемент їхньої внутрішньої політики.
В Угорщині, де наближаються парламентські вибори, партія "Фідес" намагається зберегти свою більшість. Якщо брати ширше, то Угорщина відчуває певні фантомні болі з приводу втрати своїх територій. Схожі тези і в Румунії. Там складна ситуація з антикорупційними законами, і влада таким чином намагається переключити увагу своїх громадян,
– наголошує Євген Магда.
Реагувати на заяви Росії про "етноцид русскіх", підкреслює політолог, взагалі немає сенсу. При кількох мільйонах українців, які проживають у Росії, там немає жодної школи з українською мовою.
Тому, підкреслює Магда, нічого скандального в тому, що закон вступив в дію, немає. Для України це гарний тест на вміння захищати власні інтереси.
Нагадаємо, Закон про освіту вступив в силу 27 вересня. Ним передбачено перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. У Бухаресті та Будапешті вбачають у цьому утиски відповідних нацменшин в Україні. На підписання цього нового закону про освіту президентом України Петром Порошенком негативно відреагували в Угорщині та Румунії.