З 5 жовтня доступ до баз даних щодо власників земельних ділянок став відкритим для усіх українців. Інформацію про тих, хто володіє тією чи іншою земельною ділянкою, можна дізнатись на сайті map.land.gov.ua. Як працює публічна кадастрова карта України, можна подивитися у відеосюжеті, підготованому журналістами Телеканалу "24".
З 6 жовтня відкрито також інформацію про майно будь-кого. Інформацію можна отримати, просто ввівши прізвище на сайті онлайн-сервісів Міністерства юстиції.
Інформація — сила
Частковим спрощенням роботи, якщо ви щось скуповуєте чи перепродаєте, назвав відкриті реєстри президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, коментуючи сайту "24" питання відкриття майнових реєстрів та кадастру.
Це може полегшити ситуацію, коли ділять якесь майно, чи створюють спільне підприємство за рахунок внесення майна. Раніше треба було збирати папери. А тепер достатньо зайти, подивитись і затвердити нотаріально, якщо необхідно,
— пояснив аналітик.
Він також відзначив, що інформація про власника нерухомості може бути корисна при деяких майнових суперечках.
Якщо між бізнесменами конфлікт, пов'язаний з тим, що вони розходяться і не можуть щось поділити. Тоді буде простіше дізнатися, скільки у партнера реально майна. Може бути ще конфлікт, коли спадок. Наприклад, вважали, що володіє людина тільки отим-то, а виявилось, що ще й тим-то. Тут вже сперечатися-лаятися можна ой-ой,
— уточнив аналітик.
Послуги нотаріусів не здешевіють
Директор юридичної компанії "Укрземконсалт" Тетяна Білогурова у коментарі сайту "24" відзначила, що не бачить практичної користі для простих українців від того, що дані про власників земельних ділянок тепер доступні загалу.
Нотаріуси, які не отримали ключі до кадастру і не можуть самі оформлювати виписку з кадастру, тепер можуть подивитися інформацію на Публічній кадастровій карті, як і будь-хто. Але там немає усієї інформації. Тому їм все одно потрібно її замовляти. Тому це не полегшило людям проведення угод і замовлення витягів з кадастру,
— уточнила Білогурова.
На її думку, персональні дані людини і те, чим вона володіє — це її особиста справа, і "нікого не стосується, тим більше – всю країну. Якщо хтось буде перевіряти мою нерухомість, мені це буде неприємно", — відзначила юрист.
На вартості послуг нотаріусів відкриті реєстри нерухомості не відобразились.
Все залежить від самого нотаріуса. Ті, хто простіші, беруть 1500 гривень за операцію разом з реєстрацією переходу права власності. Ті, у кого офіси з червоного дерева, беруть по півтори тисячі за первинну реєстрацію, потім тисячу-дві за договір і ще півтори тисячі за вторинну реєстрацію, перехід права власності,
— пояснила юрист.
Удар по корупції
Українська влада називає відкриття даних земельного кадастру та майнового реєстру масштабним кроком у боротьбі з корупцією. У цьому і полягає його головна цінність.
Як пояснив у ефірі телеканалу "24" народний депутат Єгор Соболєв, відкриті дані дозволять громадським організаціям, активістам і журналістам самим вишукувати, звідки у посадовця, чи у його дітей у власності та чи інша нерухомість, шматок землі чи автівка.
Сьогодні за будь-яким прізвищем можна знайти, що кому належить. І це включає все суспільство у антикорупційний контроль,
— відзначив Соболєв.
Щоправда, сам же депутат і відзначив, що головними корупціонерами часто-густо являються високі чини правоохоронців разом з іншими високопосадовцями. А для них бази даних нерухомості були доступні і раніше.
Реєстрація обов’язкова
Варто пам’ятати, що для того, аби отримати інформацію про ту чи іншу власність, потрібно і самому зареєструватися. Це обов’язкова умова. Це правильно, бо є захистом від шахраїв, хоча і не стовідсотково, вважає Тетяна Білогурова.
Зберігається база даних про тих, хто продивлявся дані. Потім власник ділянки чи нерухомості може звернутися з запитом про те, хто продивлявся інформацію про його нерухомість,
— відзначила юрист.
Тож будьте готові, коли і з вас спитають, навіщо ви вишукували інформацію про власність сусідів, наприклад.
Білогурова відзначила момент, що при реєстрації на сайті Публічної кадастрової карти, запросто можна вказати не свої дані. Щоправда, міністр юстиції Павло Петренко застерігав, що навіть якщо зареєструватись через чужий паспорт і код, легко вираховувати з якого комп'ютера йшов пошук.