• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Життя в окупації: Кримські татари за крок до втрати історичної Батьківщини

Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

В Росії, яка заявляє про історичні права на Крим, не схильні згадувати, що задовго до появи росіян півострів належав кримським татарам.


Доля кримських татар: від захоплення території до поневолення

Імператриця Катерина ІІ силоміць приєднала територію Кримського ханства лише наприкінці вісімнадцятого століття. Тепер кримські татари стали свідками чергового захоплення їхньої Батьківщини Росією.

Це було класичне рейдерське захоплення, яке там буває у корпоративній культурі у корпоративному секторі. Так само захоплюють підприємства. Це просто інші масштаби і це на міждержавному рівні. Це – окупація, і це треба розуміти. І не треба погоджуватися на умови окупантів. Зараз буде таке велике розчарування тією Росією, – вважає співкоординатор проекту "Крим SOS" Севгіль Мусаєва.

У складі радянської Росії кримські татари пережили геноцид-депортацію, їхня чисельність скоротилась більш ніж на 40%. В незалежній Україні кримські татари були головною опорою проукраїнських сил в Криму і противагою російським сепаратистам.

Ми себе відчували частиною української нації. Ідентифікували себе як частина українського народу. Неприємно вийшло. Жоден народ не хоче бути окупованим. Це стрес. Це дуже великий стрес. Має відбутися і обмін паспортів. Ну сталося те, що сталося. Народ буде виживати, – розповідає кримчанка Ніяра.

"У всіх серце болить. І в мене болить. Хоч і в рублях дають, а що толку від цих рублів? Ну... в Україні краще було б, звичайно. Це – окупаційна влада. Хоч якось треба. Якщо не будемо взагалі співпрацювати, у нас і так тут життя нема, – взагалі не дадуть нічого", – вважає Юсуф.

Тим, хто підтримує Україну, в Криму загрожує небезпека, - місцеві

Тепер тим, хто підтримує Україну, в Криму небезпечно, – стверджують місцеві мешканці. Кримський татарин Решат Аметов, який наважився на одиночний протест проти російської окупації Криму, був викрадений невідомими та загинув від катувань.

В київських санаторіях розмістили майже сотню переселенців з Криму. Серед них тридцять – кримські татари. Мешканці столиці завозять сюди їжу, одяг, іграшки та побутову техніку. Коридор на першому поверсі заставлений холодильниками.

Коли я приїхав з Узбекистану сюди, переді мною був вибір: або в Росію їхати, або в Крим, в Україну. Я вибрав Україну. А в тих умовах, які зараз на півострові відбуваються... ну... нема надії якоїсь на те, що буде краще. Ви ж самі бачите, літаки вже не літають. Як там буде економіка розвиватися, теж не відомо. А дітям ж рости ще. Рости, освіту отримувати. І хочемо, щоб вони отримали не російську освіту, – розповідає Осман Абдулаєв.

"Я дуже добре знаю, що якщо там зміцниться Росія... У Росії дуже принижують, ображають мусульман, утискають наші права, на нас вішають ярлики, так ніби ми якісь там сектанти чи ще хтось. Це все обман", – каже Сусанна.

Батьків Сусанни разом з тисячами інших кримських татар депортували з Криму у 44-му році минулого століття. Жінка народилась у Середній Азії. Але, коли переїхала до Криму у 89-ому, одразу ж відчула себе на Батьківщині.

У нас хлопці теж знаєте як? Якщо піде якась... вони всі будуть захищати Крим. Ніхто не визнає владу ось цю нову. Я не знаю, що це за влада. Я ніколи не визнаю російську владу. І те, що там обіцяє Путін – нам цього нічого не треба. Ми у нього нічого не просили і просити не будемо, – додає вона.

З 18 квітня осіб з кримською пропискою вважатимуть росіянами

18 квітня російськими громадянами автоматично стануть всі, хто має кримську прописку і не написав відмову від громадянства. Зробити це можна лише в кількох місцях на всьому півострові.

Я буду відмовлятися від російського громадянства. Наступного тижня їду в Крим для того, щоб написати власноруч заяву про те, що я відмовляюся від громадянства Росії. І я буду дійсно їздити по закордонному паспорту зараз до своїх батьків, – говорить співкоординатор проекту "Крим SOS" Таміла Ташева.

"Мої батьки не хочуть зараз приймати російське громадянство. Але, зважаючи на ситуацію, якщо там неможливо буде жити у своєму будинку, то, напевне, можлива така ситуація, що вони все ж таки приймуть. Людям, які отримують російські паспорти в Криму, їм дають прописку десь в інших регіонах Росії", – Севгіль Мусаєва.

Відмова від російських паспортів може дорого коштувати принциповим кримчанам. За окупаційної влади вони можуть позбутися не лише соціальної допомоги, а й навіть своїх помешкань. Про намір вилучити в кримських татар зайняті ними землі нинішня влада Криму вже заявила.

Російські паспорти дозволять їм просто виживати. Це і питання працевлаштування, і медичного обслуговування, і соціального захисту. Дуже вразливими є питання власності. Вразливими є питання подальшого представництва і взагалі питання реалізації найрізноманітніших і соціальних, і культурних, і політичних прав", – пояснює голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

"Для того, щоб просто мати можливість виживати, щось заробляти, десь працювати, треба здобувати російське громадянство. Дуже багато росіян вже приїхало, хочуть скуповувати там і землі, і підприємства, і якісь будівлі", – розповідає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.

ВР визнала кримських татар корінним народом

Хоча подвійне громадянство не передбачене законодавством України, в українському уряді заявили, що Україна визнаватиме своїми громадянами кримчан, які отримають російські паспорти. А Меджліс рекомендував кримським татарам не відмовлятися від російських паспортів, але залишати у себе й українські.

"Вимушене входження до громадянства Росії не позбавляє громадянина статусу громадянина України", – заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

20 березня Верховна Рада України нарешті визнала кримських татар корінним народом та гарантувала йому право на самовизначення у складі Української держави.

Відповідно до декларації ООН "Права корінних народів» ніхто без дозволу корінних народів не може розробляти природні багатства території до якої власне належить… яка є територією корінного народу, військові дії проводити, військові маневри. Земля, яка належить корінним народам, не може бути жодним чином експропрійована, – говорить сходознавець, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Право на самовизначення, в тому числі право на згоду, скажімо, присутність будь-якого воєнізованого контингенту на території, на якій формувався корінний народ, має тільки корінний народ. І запрошувати ці воєнізовані контингенти має право тільки корінний народ", – заявив член Меджлісу Ескандер Барієв.

Автономія передбачає підтримку мови та участь у владі

Скористатися правом на самовизначення кримські татари вирішили на Курултаї – народних зборах. Лідери Меджлісу оголосили про початок створення в Криму національно-територіальної автономії кримських татар, які складають близько 14% населення півострова. Закріпити волю корінного народу Криму Меджліс збирається на національному референдумі. Автономія передбачає особливу підтримку кримськотатарської мови та гарантоване представництво народу в органах кримської влади.

Мова скоріше йде про певне квотування посад, участь у політичному житті. Тобто кримські татари хочуть 33% всіх посад і відповідно 33% кримських татар в парламенті Криму для того, щоб їх права були гарантовані, – додав Ігор Семиволос.

Тим часом, проросійське керівництво Криму, яке спочатку обіцяло кримським татарам двадцяти відсоткову квоту в органах влади, тепер заявляє, що в новій конституції Криму квот не буде. Мовляв, не передбачені російським законодавством. Натомість кримським татарам виділили окремі посади. Меджліс пропозицію прийняв.

Направлення цих двох наших співвітчизників для вирішення практичних питань облаштування кримських татар не означає визнання політичних правових економічних, культурних, інших змін, які зараз відбуваються в Криму", – наголошує Рефат Чубаров.

"Рішення кримських татар увійти, частково увійти у владу, спричинено не в останню чергу тиском бізнес-структур, бізнес-кіл кримськотатарських, які занепокоєні можливими втратами. Рішення власне, в першу чергу, Лєнура Іслямова, як власника каналу АТР і власника бізнесу… Він пояснює це тим, що на його бізнес здійснюється шалений тиск", – розповідає Семиволос.

Україна готує закон про права громадян на окупованих територіях

Рішення Меджлісу підтримали не всі кримськотатарські лідери. Пролунала пропозиція провести позачергові вибори Курултаю та розпустити Меджліс через співпрацю з окупаційним режимом.

Можна говорити про наявність в Росії різних сценаріїв навернення Меджлісу на бік лояльності до російської сторони і, можливо, навіть про сценарій там потенційно з часом навіть розколу чи намагання внести розкол в Меджліс, – вважає голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Аби забезпечити лояльність кримських татар, Москва використовує релігійні і етнічні зв'язки кримських татар з близькими їм народами Росії. Не випадково, почесними гостями останнього Курултаю були голова Ради муфтіїв Росії Равіль Гайнутдін та президент Татарстану Рустам Мінніханов, які взяли на себе роль покровителів і посередників у стосунках Меджлісу з Кремлем.

Досвід, який є в Татарстані, міг би бути прийнятним у вибудовуванні відносин в рамках російської держави. Треба вибрати ту правильну позицію, яка повинна бути це надовго, щоб вона була правильна і потім нам не довелося шкодувати, що ось тоді ми не скористалися тими чи іншими моментами, які надала нам доля, – наголошує президент Татарстану Рустам Мінніханов.

Тим часом Україна готує закон про права громадян на окупованих територіях. Громадянам обіцяють захистити їхню власність, але тим, хто буде співпрацювати з окупантами, соціальну підтримку припинять.

Для України принципово важливо продемонструвати, що вона, перш за все, дбає про гарантії безпеки для наших громадян, які залишились на території Криму. Я не думаю, що ми повинні займати, так би мовити, позицію як свого часу робив Сталін, або НКВД. І всі люди, які були на окупованій території зразу визнавалися як ненадійні, неблагонадійні або взагалі можливо як вороги. Весь народ не може стати дисидентом, – говорить політолог, виконавчий директор Центру соціальних досліджень "Софія" Володимир Лупацій.

"Чому Росія може ввести війська, а українська сторона навіть не може своїм громадянам, які опинилися в тій ситуації, які в тім не згодні (а незгодних дуже великий відсоток насправді), чому ми навіть не можемо створити для них якусь можливість зателефонувати – отримати психологічну допомогу чи адвокатську консультацію, чи просто побачити, що про них ніхто не забув?" – пропонує Севгіль Мусаєва.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук